У х в а л а

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 25 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2007 року та постанову цього суду від 2 липня 2007 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, відносно якої судове рішення в касаційному порядку не оскаржено та касаційного подання не внесено.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 2 липня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 5 січня 2007 року, за обставин, викладених у вироку, за попередньою змовою з ОСОБА_2, таємно викрали належні ОСОБА_3 400 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до валюти США, встановленого НБУ станом на 5 січня 2007 року, становило 2 020 гривень.

           У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону, зокрема, на те, що, на порушення вимог ч. 3 ст. 61 КК України, ОСОБА_1, яка має малолітню дитину, призначено покарання у виді обмеження волі. Просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - закрити відповідно до ст. 7 КПК України, та  скасувати постанову про звільнення ОСОБА_1 від покарання внаслідок акта амністії.

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який частково підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами і в касаційному поданні не оспорюється.

Разом з тим, призначивши ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки  відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, а, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має малолітню дитину. 

            Виходячи із роз'яснень, які містяться у ч. 7 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, ОСОБА_1 має бути звільнена від покарання відповідно до ст. 7 КПК України.      

Крім того, з матеріалів справи видно, що постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 2 липня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від покарання на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни вироку та звільнення засудженої від покарання відповідно до ст. 7 КПК України, постанова місцевого суду про звільнення ОСОБА_1 від покарання внаслідок акта амністії підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

          касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити частково.

Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити, звільнивши її від покарання відповідно до ст. 7 КПК України.

Постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 2 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

         судді:

       Кривенда О.В.                        Канигіна Г.В.                  Кузьменко О.Т.