Справа  № 2-7639/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 року                              

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.

при секретарі Колос А.В.,

за  участю  позивача, представника відповідача,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и в :

    позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить на підставі статті 652 ЦК України розірвати кредитний договір від 20.06.2008 року, що укладений між сторонами. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2008 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивач отримала кредит у розмірі 22 000 грн. на споживчі цілі та відповідно до умов договору зобов’язувалася повертати кошти відповідно до графіку погашення кредиту і процентів щомісячно рівними платежами по 1 554 грн. 15 коп., починаючи з 15.07.2008 року по 18.12.2009 року. Під час укладення договору позивач розраховувала на повернення кредиту за рахунок доходу від своєї підприємницької діяльності, але після укладення договору та отримання кредитних коштів у позивача значно погіршилося матеріальне становище через виникнення світової фінансової кризи, крім того, вона одружилася та народила дитину, що є підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України.

    В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просила суд їх задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що 20.06.2008 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивач отримала кредит у розмірі 22 000 грн. на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків (а.с. 4 – 6) з кінцевим терміном повернення 18.12.2009 року.

    26 березня 2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 26 450 грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

    Відповідно до положень статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частина 2 зазначеної статті передбачає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

При цьому, як випливає з аналізу зазначеної норми закону, позичальнику необхідно довести наступне: при зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини як істотні; обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною, одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Крім того, враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках, як це передбачено ч. 4 ст. 652 ЦК України, необхідно також довести наявність однієї з двох наступних умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи те, що при укладенні договору сторонами не визначалися обставини, на які посилається позивач у позові та, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України, позивачем, у порушення положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування, в судовому засіданні не доведено впевненості сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане, а також, враховуючи те, що саме по собі зменшення прибутків позивача не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють позивача виконувати умови укладеного договору.

Крім того, позивачем не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є обов'язковою умовою для вирішення питання про зміну або розірвання умов договору.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене,  керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209,  212, 213, 215  ЦПК України,  суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

      Суддя