ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
08.10.07 Справа № 1/122/45-78.1
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від позивача (скаржник) -не з'явився
від відповідача -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Луцьк, б/н від 31.05.2007 року
на рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2007 року, суддя М.М.Гончар
у справі № 1/122/45-78.1
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Луцьк
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с.Липини
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Волинської області від 21.05.2007 року по справі №1/122/45-78.1 відмовлено в позові Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Суд свій висновок мотивував тим, що договір №17 від 01.07.2006 року не підлягає визнанню недійсним, так як він не суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, укладений за згодою сторін, в ньому зазначені всі істотні умови. Позивач набув у власність приміщення в торговому центрі "Гостинець", яке розташоване на земельній ділянці, яка не може бути змінена без зміни місця розташування даного приміщення.
Також судом взято до уваги те, що в позовній заяві не зазначено, що позивач не користується або відмовився від послуг, зазначених в договорі №17 від 01.07.2006 року.
Одночасно судом відзначено, що договір оренди №17 від 01.07.2006 року укладений з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2006 року на даний період втратив чинність, доказів про продовження договору на новий термін суду не подано.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду СПД-фізична особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2007 року по справі №1/122/45-78.1, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Зокрема скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що спірний договір не набрав чинності, оскільки не зареєстрований у встановленому законодавством порядку. Також скаржник зазначає про відсутність в оспорюваному договорі істотних умов, визначених ст.15 Закону України «Про оренду землі».
Представники сторін в судове засідання 08.10.2007 року не з'явились, проте представник позивача (скаржника) був присутнім в судовому засіданні 20.08.2007 року, в якому вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню з наступних підстав:
01 липня 2006 року між підприємцем ОСОБА_2 (в тексті договору - здавач), яка діяла на підставі договору з ВКФ "Домінанта" від 30.12.2005 року, та підприємцем ОСОБА_1 (в тексті договору - користувач), укладено договір №17, згідно якого позивач (користувач) приймає в платне користування земельну ділянку, на якій розташоване викуплене ним торгове приміщення, розташоване в торговому центрі "Гостинець", знаходиться в АДРЕСА_1 для ведення торговельної діяльності і зберігання товару, а також надає послуги по утриманню площі загального користування та будівлі торгового центру.
Позивач зобов'язувався (п.2.2.11 договору) своєчасно, згідно розділу 3 вносити плату за користування земельною ділянкою, на якій розташоване викуплене торгове приміщення та послуги по утриманню ТЦ "Гостинець".
Договір укладений на термін з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2006 року і фактично є договором суборенди, оскільки як видно із матеріалів справи 30.12.2005 року між ВКФ "Домінанта" та підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про оренду земельної ділянки, торгової площі і співпрацю за №9, відповідно до п.1.11.1 фірма передала підприємцю частину земельної ділянки, торгової площі приміщень ТЦ "Гостинець" та прилеглу до нього територію та функції з їх утримання за цільовим призначенням (організація торгівлі, парковка, стоянка автомобілів, експлуатація інженерних мереж, комунікацій, прибирання території, утримання місць загального користування, їх освітлення, вивіз сміття, реконструкція, покриття, поточні ремонти і т.п.) за адресою : АДРЕСА_1 з правом надання земельної ділянки і торгових площ в суборенду.
Слід зазначити, що суд першої інстанції при розгляді справи помилково керувався Законом України «Про оренду державного і комунального майна»і не взяв до уваги вимоги спеціального Закону України «Про оренду землі», на який посилається позивач у позовній заяві. Так зокрема, ст.18 Закону України «Про оренду землі»передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із ст.20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Крім того, відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується позивачем оскаржуваний договір оренди не набрав чинності, оскільки не був зареєстрований в установленому законом порядку. Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 215 ЦК України спірний договір є нікчемним, і визнання такого недійсним судом не вимагається.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі припинити.
Керуючись п.1-1) ст. 80, ст.ст.103, 104, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2007 року по справі №1/122/45-78.1 скасувати, провадження у справі припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.