ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.10.07 Справа № 5/146
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2007р.
у справі № 5/146
за позовом ПП ОСОБА_1, с.Княжолука
до ПП ОСОБА_2, с.Душбара
про стягнення 4928,01 грн.,
з участю представників :
від скаржника -ОСОБА_1; ОСОБА_3; ОСОБА_4
від відповідача - ОСОБА_2; ОСОБА_5
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2007р. припинено провадження у справі № 5/146 (суддя Цюх Г.З.) за позовом ПП ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 4928,01 грн.
Не погоджуючись з даною ухвалою позивач - ПП ОСОБА_1 подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на наступне:
· Згідно статті 655 ЦК України сторонами договору купівлі-продажу виступають -продавець і покупець. Як зазначає скаржник в даному випадку продавцем виступає -ПП ОСОБА_1, а покупцем -ПП ОСОБА_2, зокрема, свідченням договірних відносин являється підписаний сторонами договір № 266 від 06.01.2006р., а також підписані по кожній поставленій партії товару товарно-транспортні накладні, в яких окрім назви товару, його кількості, ціни та суми, містяться також і банківські реквізити, по яких і повинен був проводитись розрахунок покупця за отриманий товар, про що чітко передбачається і самим договором. Крім того, покупець також міг розраховуватись в готівковому порядку, шляхом внесення готівки в касу постачальника, однак, як зазначає скаржник, ні одним із цих способів покупець не скористався;
· Заперечується скаржником посилання відповідача на те, що вона повністю розрахувалась за поставлений товар через торгового агента ОСОБА_6, оскільки основні обов»язки останнього полягали у збиранні, прийомі, передачі та відпусканні переданих йому цінностей, і в договорі про повну матеріальну відповідальність не йде мова про те, що торговий агент ОСОБА_6 має право отримувати від покупця готівку за отриманий товар. Більше того, ОСОБА_6 діяв в межах його обов»язків, визначених Посадовою інструкцією, в якій чітко вказано, що він вправі отримувати від покупця кошти за поставлений йому товар особисто за наявності від підприємця ОСОБА_1 довіреності про вчинення відповідних дій, про що обумовлюється в договорі купівлі-продажу;
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою про стягнення з ПП ОСОБА_2 заборгованості в сумі 4928,01 грн.
Як з»ясовано судом, між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу № 266 від 06.01.2006р., на підставі якого позивач здійснював поставку товару відповідачу.
Відповідно до п.3.1 договору -поставка кожної наступної партії товару здійснюється після повного розрахунку за попередню партію. Оплата повинна була проводитись в безготівковій формі (п.4.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи позивач відпускав відповідачу товар без наявних доказів про сплату попередньої партії товару.
В засіданні суду першої інстанції відповідач стверджував, що через торгового агента проводив розрахунок за попередньо отриманий товар, а потім оформлялось замовлення на наступну партію товару. Як доказ оплати товару, відповідач подав суду першої інстанції оригінали накладних, по яких поставлявся йому товар з підписами ОСОБА_6 про оплату йому сум, вказаних в накладних.
В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі другого відповідача - фізичну особу ОСОБА_6, в зв»язку з чим провадження у справі слід припинити, оскільки у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України сторонами у господарському процесі можуть бути підприємства та організації, а також фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2007р. у справі № 5/146 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.