Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.07                                                                                            Справа №  3/87

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ткаченка  Б.О. суддів:                                 Мельника С. М. 

                                                                                                                               .

 

Секретар судового засідання Сувид О.В.

 

за участю представників сторін

 

від позивача:

ОСОБА_1. - дов. №3865 від 11.07.06 р., представник

 

від відповідача:

Гриценко Ю.В. - дов. №38/9/10-044 від 09.01.07 р., представник

 

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову  господарського суду Полтавської області від 03.10.2006 р.

 

по справі №3/87  (суддя  Коршенко Ю.О.)

 

за позовом          Підприємця ОСОБА_2, м. Полтава

до                    Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава

про          визнання нечинними рішень №0000342304/0 від 14.02.2006р. та №0000342304/1 від 21.03.2006р.,

 

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

 

Підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання незаконними акта перевірки від 07.02.2006р. №16010032/23-318 та рішень про застосування фінансових санкцій №0000342304/0 від 14.02.2006р. та №0000342304/1 від 21.03.2006р., скасування штрафних санкцій застосованих до позивача в сумі  5000,00 грн. (а.с.2-4).

03.10.2006р. позивач змінив (уточнив) позовні вимоги: просив визнати нечинними рішення №0000342304/0 від 14.02.2006р. та рішення №0000342304/1 від 21.03.2006р. (а.с.55).

Постановою господарського суду Полтавської області від 03.10.2006р. по справі №3/87 позов задоволений: визнано нечинними рішення ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342304/0 від 14.02.2006р. та №0000342304/1 від 21.03.2006р. (а.с.57-60).

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Полтавської області, Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційним господарським судом ухвалою від 04.12.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі № 3/87 та, відповідно до ухвал від 05.12.2006р. та 06.12.2006р. проведені підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.

В судовому засіданні 22.01.2007 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 03.10.2006 року у справі №3/87 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Представник позивача проти апеляційної скарги відповідача заперечував та вважав, що оскаржувана постанова місцевого суду має бути залишена без змін.

 

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.

07.02.2006 року на підставі направлень на перевірку б/н від 03.02.2006р.(а.с.40) співробітниками ДПІ у м. Полтаві проведена виїзна перевірка грального залу (м. Полтава, вул. Красіна, 118) щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків. Перевіркою констатовано, що підприємець ОСОБА_2. не забезпечив відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі кошті, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, сума невідповідності становить -1000,00 грн.

В цей же день ДПІ у м. Полтаві складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №16010032/23-318 від 07.02.2006 року (а.с.33-34). В акті зроблений висновок про порушення позивачем п.13 ст.3 та ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

14.02.2006 року ДПІ у м. Полтаві прийняла рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000342304/0 (а.с.8) на суму 5000,00 грн. за не забезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі кошті, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 1000,00 грн.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПА у Полтавський області на рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000342304/0 від 14.02.2006р. Рішенням ДПА у Полтавський області від 11.03.2006р. №63/М/25-017 рішення відповідача від №0000342304/0 від 14.02.2006р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.10-12).

За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Полтаві 21.03.2006р. прийняте та надіслане позивачу рішення №0000342304/1 яким підприємцю за порушення позивачем п.13 ст.3 та ст.22 Закону №265/95-ВР повторно визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 5000,00 грн.(а.с. 9).

Не погоджуючись з рішеннями прийнятими ДПІ у м. Полтаві підприємець ОСОБА_2. звернувся з позовом до господарського суду.

 

Дослідивши докази що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України „Про державну податкову службу України” від 04.12.1990 року №509-XII (далі -Закон №509-XII), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ч. 7 ст. 11¹ Закону України „Про державну податкову службу України” позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках -за рішенням суду.

Відповідно ст. 11¹ Закону України „Про державну податкову службу України” встановлено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду та на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Стаття 11² Закону України „Про державну податкову службу України” визначає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

 

Із матеріалів справи вбачається, що 07.02.2006 р. на місці проведення перевірки - гральному павільйоні були відсутні підприємець ОСОБА_2. та оператор по обслуговуванню гральних апаратів ОСОБА_3. На момент проведення перевірки обслуговування гральних автоматів здійснювала ОСОБА_4, яка не знаходиться в трудових відносинах з позивачем.

Як встановлено місцевим судом на підставі матеріалів справи, кошти в сумі 1000.00 грн., виявлені державними інспекторами під час перевірки 07.02.2007р., є особистими коштами. Вказані кошти знаходилися в металевому сейфі, окремо від коштів які зберігалися на місці проведення розрахункових операцій, що не спростовується і відповідачем. Даний сейф встановлений у гральному залі у відповідності до Наказу №4 від 20.07.2004р. і використовувався для зберігання особистих речей працівників залу (а.с.15).

З направленням на перевірку позивача б/н від 03.02.2006р. була ознайомлена саме ОСОБА_4 (а.с.40), акт перевірки від 07.02.2007р. також підписувала вона (а.с.33-34).

Таким чином, під час проведення перевірки від 07.02.2007р. позивач належним чином не був ознайомлений з направленням на перевірку державних податкових інспекторів, що суперечить вимогам ст.11² Закону України №509-XII.

Крім того, у співробітників ДПІ у м. Полтаві на час проведення перевірки було рішення керівника податкового органу, яке оформлено наказом, без зазначення в ньому підстав для проведення перевірки, передбачених ст. 11¹ Закону України „Про державну податкову службу України”. Рішення суду про проведення перевірки на об'єкті позивача відповідач також не мав.

Таким чином, перевірка проведена ДПІ у м. Полтаві з порушенням вимог закону ст. 11² Закону України „Про державну податкову службу”, а акт перевірки №16010032/23-318 від 07.02.2006 року складений з порушеннями діючого законодавства.

Частиною 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Вказані обставини не спростовані відповідачем ні при розгляді справи в місцевому суді, ні під час апеляційного провадження і апеляційний суд вважає їх встановленими.

З огляду на викладене, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що порушення позивача, на припущенні яких наполягає відповідач, не підтверджені допустимими доказами.

 

Крім цього, судова колегія апеляційного суду зазначає наступне.

Процедура узгодження податкових зобов'язань та застосування органами державної податкової служби України штрафних (фінансових) санкцій визначена в „Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій” (далі -Порядок), затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. №253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. №247), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за №567/5758.

Зазначеною процедурою, зокрема, передбачено, що після розгляду скарги платника податків з приводу застосування податкового законодавства та залишення її без задоволення, податковий орган повторно видає податкове повідомлення-рішення аналогічного змісту з присвоєнням йому окремого порядкового номеру.

Законодавство України, в тому числі Закони України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. та №265/95-ВР від 06.07.1995 року, а також „Порядок” не містять правових підстав для визначення штрафних санкцій за не забезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, у спосіб передбачений для узгодження податкових зобов'язань.

Редакція зазначених нормативних актів не передбачає права податкового органу, за наслідками розгляду скарги на рішення про застосування штрафних санкцій за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, повторно видавати аналогічне за змістом рішення. Обов'язок на вчинення таких дій діючим законодавством на відповідача також не покладається.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 61 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Видання ДПІ у м. Полтаві рішення №0000342304/1 від 21.03.2006р. не відповідає діючому законодавству і з огляду на те, що ним повторно визначена позивачу штрафна (фінансова) санкція в сумі 5000,00 грн. Тобто при виданні вказаного рішення відповідач вийшов за межі встановлених Законом повноважень.

Враховуючи вищевикладене, рішення ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафних санкцій №0000342304/0 від 14.02.2006р. та №0000342304/1 від 21.03.2006р., правомірно визнанні місцевим судом нечинними і підлягають скасуванню.

 

Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова місцевого суду прийнята додержанням норм матеріального і процесуального права, воно підлягає залишенню без змін.

 

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

 

у  х  в  а  л  и  в :

 

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 03.10.2006 року по справі №3/87 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 03.10.2006 року по справі №3/87 залишити без змін.

3. Справу №3/87 повернути до господарському суду Полтавської області.

 

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

 

Головуючий суддя:                                                                          Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.  Судді:                                                                                      Мельник С. М.