ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2007                                                                                   Справа № 11/208-07 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)

суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В. 

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Кононова І.В. представник, довіреність №01-07-1  від 03.01.07;

від відповідача:  ОСОБА_1 представник, довіреність №339  від 28.02.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської   області від  31.05.07р. у справі №11/208-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Мушкетер”, м.Дніпропетровськ,   

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ,

про стягнення 343 604,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Мушкетер” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2  про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу 263000,00грн., пені у розмірі 45571,24грн., штрафних санкцій у розмірі 31900,00грн., 3% річних у розмірі 7920,00грн., збитків від  інфляції 17095,00грн., витрат по сплаті державного мита 3654,86грн., витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. ( з урахуванням уточнення позовних вимог а.с.48).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.07р. (суддя Мельниченко І.Ф.) по справі №11/208-07 стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Мушкетер”, м.Дніпропетровськ, 263000грн. основного боргу, 17095грн. інфляції грошових коштів, 7920грн. річних, 45571,24грн. пені, 3335,86грн. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, що доказів погашення заборгованості в сумі 263000грн. відповідачем не надано; за несвоєчасну сплату нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції; в стягненні 31900,00грн. штрафних санкцій відмовлено в зв'язку з відсутністю цих вимог  у позовній заяві від 07.05.07р.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.07р. по справі №11/208-07 скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з позивача  державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі.

При цьому скаржник зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили, що поставка здійснена саме за договором №03/06-6 від 01.03.2006р.; позивачем не надано доказів звернення до ОСОБА_2. з вимогою оплатити продукцію при позадоговірній поставці; грошові кошти стягнути судом з ОСОБА_2. безпідставно; в накладних невірно вказані ініціали ОСОБА_2., а саме, замість ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_3.  

Позивач в відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.07р. по справі №11/208-07 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

01.03.06р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 було укладено договір поставки №03/06-6, згідно з умовами якого суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4. (Постачальник) зобов'язується передати, а суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 (Покупець) прийняти та оплатити продукцію. 

На виконання договору суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 319000грн., що підтверджується накладними №1 від 30.03.06р., №2 від 30.03.06р.

Відповідно до п.3.2 договору поставки оплата за товар здійснюється на протязі п'яти банківських днів з моменту поставки.  

Відповідач зобов'язання щодо оплати товару виконав частково у розмірі 56000грн. (а.с.15-20, 44). Сума заборгованості відповідача становить 263000грн.

01.02.07р. суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Мушкетер” уклали договір про відступлення права вимоги, згідно якого до Цесіонарія (товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Мушкетер”) переходить право вимагати (замість Цедента - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4) від Боржника (суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2) належного та реального виконання наступних обов'язків: виплати основної суми боргу у розмірі 271000грн. та суми штрафних санкцій, які передбачені в договорі поставки №03/06-6 від 01.03.2006р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. 

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України підставами заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, є передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

На виконання п.5 договору про відступлення права вимоги від 01.02.07р. ОСОБА_4. листом, що отриманий відповідачем 23.03.2007р., повідомив відповідача про відступлення права вимоги.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має  виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За актом звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Мушкетер” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 станом на 01.05.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 263000,00грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 263000грн. відповідач не надав.

Відповідно до п.6.2 договору поставки  №03/06-6, у випадку невиконання Покупцем п.3.2, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на дату виникнення прострочення за кожний день прострочення платежу. 

Відповідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 263000грн., що підтверджується матеріалами справи, та зважаючи на умови договору поставки №03/06-6 від 01.03.2006р., вимоги ст.625 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу 263000грн., пені в розмірі 45571,24грн., 17095,00грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7920,00грн.

Згідно ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 31900,00грн., вимога про стягнення яких була заявлена позивачем у заяві від 07.05.07р. (а.с.36). Зазначена вимога не може вважатися збільшенням позовних вимог, оскільки збільшення позовних вимог - це збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. В позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Мушкетер” не йшлося про стягнення штрафних санкцій взагалі. Отже, в даному випадку вимога про стягнення штрафних санкцій в розмірі 31900грн. є додатковою вимогою, а не збільшенням розміру позовних вимог. В задоволенні цієї вимоги позивача судом першої інстанції відмовлено позивачу цілком обґрунтовано.

Стосовно посилання скаржника на безпідставність стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Мушкетер” суми основного боргу, пені, 3% річних, збитків від інфляції та витрат по справі, слід зауважити, що обґрунтованість стягнення підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Мушкетер” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 станом на 01.05.2007р., підписаним обома сторонами, а також відсутністю доказів сплати на момент розгляду справи зазначеного боргу.

Щодо зауважень скаржника з приводу помилки в ініціалах (по-батькові) відповідача у тексті договору про відступлення права вимоги та накладних, треба  зазначити, що дана описка не спростовує фактичних обставин по справі, встановлених господарським судом першої інстанції. Крім того, наявність підпису та печатки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_2 на довіреності та накладних, часткове перерахування ОСОБА_2 суми грошових коштів за договором поставки, складання акта звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Мушкетер” та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 свідчить про укладання договору та вчинення відповідних дій саме суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2.

Ствердження скаржника стосовно того, що у даному випадку поставка була позадоговірною колегія суддів вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського  суду Дніпропетровської  області від 31.05.2007р. у справі №11/208-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ  залишити  без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.