Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц–4584/2010р. Головуючий в першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія:23 Доповідач в апеляційній
інстанції Сімоненко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сімоненко В.М.
суддів: Колбіної Т.П., Птіціної В.І.
при секретарі: Одажиу Л.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, приватного підприємства «Скутельник», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Приватне підприємство «Добрий дім» про визнання дій незаконними, визнання недійсним договору оренди, визнання реконструкції самовільною, про усунення перешкод у користуванні,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Інспекції державного архітектурного будівельного контролю, треті особи - ПП „Скутельник”, ПП „Добрий дім” про визнання договору оренди недійсним.
Вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, у підвальному приміщенні під його під’їздом з 26.11.2007р. на підставі дозволу Інспекції ДАБК, виданого ПП «Скутельник» проводяться роботи з його реконструкції, які на даний час закінчені повністю. Підставою для видачі дозволу на реконструкцію є наказ Фонду комунального майна від 28.09.2007р. №894 та договір оренди від 30.06.2006р. №185-06. Вказує, що дії Фонду комунального мані та співвідповідачів порушують його право співвласника підвалу як допоміжного приміщення будинку, так як ніхто з власників приватизованих в їх будинку квартир своєї згоди на оренду та реконструкцію підвалу не давав, після проведення реконструкції він не має доступ до підвалу, що створює небезпеку мешканцям у випадку аварійних ситуацій, оскільки вони позбавлені доступу до комунальних мереж будинку, труб які проходять у підвал.
Уточнивши вимоги, просив визнати незаконним, таким що порушують його права, дії Фонду комунального майна, пов’язані зі здачею в оренду підвального приміщення в будинку АДРЕСА_3 та дії ПП «Скутельник» з реконструкції цього підвального приміщення; визнати недійним договір оренди підвального приміщення у будинку АДРЕСА_3 від 30.06.2006р. № 185-06; визнати реконструкцію ПП «Скутельник» підвального приміщення самовільною; зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщення шляхом забезпечення доступу позивача в підвальне приміщення по вул. Партизанська в м. Севастополі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 вересня 2010р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач надав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду, з підстав порушення судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду наданим доказам, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне приміщення втратили статус допоміжних приміщень для будинку, є власністю територіальної громади, договір оренди та реконструкція спірних приміщень проведені відповідно до норм діючого законодавства, а тому права позивача не порушуються.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, як з такими, що зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права, та відповідно до обставин справи.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником квартири АДРЕСА_2. Будинок, у якому проживає позивач, має нежилі приміщення, які розташовані у підвалі будинку, спірні приміщення значаться за номерами 1-6,1-7,1-8. Вказані приміщення використовувались мешканцями будинку для зберігання вугілля, коли в будинку існувало пічне опалення. Однак, після підключення в будинку системи централізованого опалення (понад 30 років тому) ці приміщення за призначенням не використовуються.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірні приміщення здавались у оренду з 1994 р. МПП «Лана» (а.с. 194-206) та з 2005р. договір оренди був продовжений. За договором купівлі-продажі майнових прав правонаступником першого орендаря (МПП «Лана») є ПП «Скутельник» (а.с. 145).
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що спірні нежитлові приміщення на час набуття позивачем права власності на квартиру вже не були допоміжними для будинку, в якому проживає позивач у зв'язку із зміною системи його опалювання, на даний час перебувають у комунальній власності, а тому підстав для передачі їх у власність власників квартир будинку під час приватизації державного житлового фонду не існувало.
При цьому колегія суддів враховує, що спірне приміщення є лише частиною підвалу ( л.с.71), який перебуває у запущеному стані і права позивача на користування допоміжними приміщеннями можуть бути захищені за рахунок інших приміщень та його право доступу у підвальне приміщення, площею пропорційною площі його квартири може бути захищено за рахунок інших приміщень підвалу.
Той факт що інші приміщення підвалу не відремонтовані та, як пояснив позивач, у мешканців дому не має коштів не його ремонт правового значення не мають.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права в частини невірного застосування норм Цивільного Кодексу України ( 2004 р.) є помилковими, оскільки відповідно до п. 4 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України положенні кодексу застосовуються також до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Той факт що в експлікаціях на а.с. 70 та а.с. 250 назва спірних приміщень не співпадає (техприміщення та майстерня відповідно) для вирішення справи по суті не має значення, оскільки при вирішення даної категорії справ суд має виходити з того чи є спірне приміщення допоміжним для експлуатації будинку та чи порушуються права мешканців будинку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також правильно відмовив у задоволенні позову у частині визнання незаконною реконструкції спірного приміщення, проведеної ПП «Скутельник», оскільки реконструкція проведена у відповідності до закону, на підставі наданого Фондом комунального майна Наказу від 28.09.2007р. № 894, дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до проекту. Крім того підставою позову у цій частині є незаконність договору оренди приміщення.
Позивачем ні у суді першої інстанції ні при апеляційному розгляді справи не надано доказів порушення його особистих прав.
Сам по собі факт власності на квартиру не тягне за собою усунення перешкод в користуванні приміщеннями підвалу, якщо не доказано порушення прав позивача та інших мешканців.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують, та не дають підстав для скасування або зміни рішення.
За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.М. Сімоненко
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.І. Птіціна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.М. Сімоненко