АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 916/ 2010 року Головуючий 1 інстанції Зуб Г.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року суддя апеляційного суду Харківської області Олефір Н.О., за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2010 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування усіма транспортними засобами на строк один рік (а.с. 4).
Як встановлено судом, 27 серпня 2010 року приблизно о 10 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «VARTBURG 1.3», реєстраційний номер 60758ХА, на 517 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський у стані алкогольного сп’яніння. Від медичного огляду на стан сп’яніння у присутності двох понятих відмовився, чим порушив п.п. 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову з накладенням штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, посилаючись на те, що відмовився від медичного огляду на стан сп’яніння, оскільки дуже поспішав та не знаходився в стані алкогольного сп’яніння. Крім того, апелянт просить повернути йому вилучене згідно протоколу серії АХ 1 № 066685 від 27 серпня 2010 року посвідчення водія (а.с. 7-8).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши апелянта ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею повно і всебічно встановлені всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів.
Факт правопорушення і вина ОСОБА_1 в скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ 1 № 066685 від 27 серпня 2010 року, де наявні підпис правопорушника та його пояснення про те, що він випив пляшку пива «Чергінівське» та керував автомобілем, до лікарні їхати не потрібно, від керування відсторонений.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники ДАІ не роз’ясняли йому його права та не відсторонили від керування автомобілем, надавши лише тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що в свою чергу, на думку ОСОБА_1, свідчить про те, що він не знаходився у стані алкогольного сп’яніння, є необґрунтованими та протирічать даним протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якому ОСОБА_1 були роз’яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та як ознака сп’яніння, зазначена в протоколі – різкий запах алкоголю з порожнини рота.
За таких обставин, були наявні підстави для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров’я для огляду на стан сп’яніння, від чого він відмовився, і цю обставину не заперечує.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп’яніння підтверджений підписами понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, його особистими поясненнями як в протоколі, так і в судовому засіданні суду першої інстанції (а.с. 1,2), а також суду апеляційної інстанції.
Юридична необізнаність ОСОБА_1 про те, що відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає не лише внаслідок керування транспортними засобами особами у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп’яніння, не може бути підставою для скасування постанови судді та зміни ОСОБА_1 виду стягнення за вчинене ним правопорушення.
Сам ОСОБА_1 не був ніяким чином позбавлений можливості виконати вимоги працівників ДАІ щодо проходження огляду на стан сп’яніння шляхом проходження огляду в наркологічному центрі.
Суду не надано доказів на підтвердження доводів ОСОБА_1 про те, що посвідчення водія потрібне йому для роботи, а адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами позбавить його роботи та можливості забезпечувати сім ' ю.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2010 року є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Н.О. Олефір