Справа № 2-а-650/10

                                                          П О С Т А Н О В А

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 листопада 2010р. Борівський районний суд Харківської області в складі :

головуючого:                                                                                                       Гуляєвої Г.М.

при секретарі                                                                                                       Євтіхієвій С.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в смт. Борова адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС УКРАЇНИ в м. РІВНО, 3 особа на стороні відповідача: інспектор 3-го взводу ДПС РОВНЕНСЬКОЇ РОТИ ДПС ОДДЗ молодший сержант міліції АВРАМУК ЮРІЙ АДАМОВИЧ

 про визнання рішення інспектора ДПС неправомірним, про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення

      ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, в якій вказав, що 5 жовтня 2010 р. близько 1 год. 05 хв. Він керуючи автомобілем Паджера-Мітсубісі, державний номер НОМЕР_1, який належить ФГ «ЮГ», зареєстрованого в Борівському р-ні Харківської обл. в особі директора Голика Ю.І., рухався по автомобільній дорозі Київ-Чоп в напрямку м. Чоп.

         Рухаючись з дотриманням Правил дорожнього руху, недалеко від м. Рівне, позивач був зупинений інспектором Рівненської роти ДПС молодшим сержантом міліції Аврамук Юрієм Адамовичем.

        На прохання позивача назвати причину зупинки, він відповів, що позивач перевищив швидкісний режим і почав показувати зафіксовану на приладі «Беркут» швидкість, з його слів, 97 км/год. Після того як позивач не погодився з тим, що ця швидкість належить автомобілю, яким керував позивач, інспектор склав на нього адміністративний протокол за перевищення швидкісного режиму в населеному пункті.

        Автомобільна дорога Київ-Чоп була завантажена (в м. Чоп – митниця), автомобілі обганяли позивача буквально через кожну хвилину. Перед тим, як позивача зупинив інспектор ДПС – на великій швидкості їх обігнав автомобіль марки БМВ, інспектор хотів його зупинити, але він не зупинився, для позивача дорога була не знайома, тому він їхав максимально звертаючи увагу на дорожні знаки.

        На дорожній знак, на який посилався інспектор ДПС, був попереду позивача, він до нього ще не доїхав.

       Під час складання протоколу у поясненні позивач написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме він порушив Правила дорожнього руху інспектор ДПС не надав.

        Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним, з таких підстав:

    По-перше, позивач стверджує, що правопорушення він не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком населеного пункту та їхав з дотриманням ПДР України.

    По-друге, у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду автомобіля позивача з більшою швидкістю рухався автомобіль марки БМВ, якому ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом «Беркут». Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Все це позивач пояснив інспектору.

    По-третє, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Беркут №0801097, що всупереч ст.251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме автомобілю, яким керував позивач. Фактично йому співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою позивача інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду автомобіля позивача.

    З огляду на положення ст.251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру що до використання тільки тих технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як належний доказ по справі.

    Більше того, винесення Постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21 травня 2009 р. №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото і кінозйомки, відеозапису».

    Четверте, під час вимірювання, інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

    П‘яте, ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність».

    У відповідності до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

    Таких документів позивачу інспектором ДПС надано не було.

    Шосте, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП.

    Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що постанова №160487 серії ВК по справі про адміністративне правопорушення від 5 жовтня 2010 р. винесена з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

        У судовому засіданні представник позивача підтвердив вищевикладене та підтримав позовні вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК №035623 та постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК №160487 від 05 жовтня 2010 р.

             Відповідач УДАІ ГУ МВС України в м. Рівне та третя особа на стороні відповідача інспектор 3-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ молодший сержант міліції Аврамук Ю.А. в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.              

            Суд, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

            Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

             Згідно ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності..

              Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

    Так, виявивши діяння позивача, яке містить ознаки адміністративного правопорушення інспектор ДПС 3-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ молодший сержант міліції Аврамук Ю.А. в межах своєї компетенції зафіксував його та виніс постанову про адміністративне правопорушення, на що слід зазначити наступне.

    Вимірювач швидкості «Беркут» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимі роботи.

    Так, інспектором ДАЇ за допомогою приладу «Беркут» було зафіксовано перевищення швидкості руху позивача, однак слід зазначити що прилад не дозволяє зазначити  швидкість конкретного автомобіля. З тих же обставин, вказана на ньому швидкість сумнівна, тому що радіолокаційний відео записуючий вимірювач швидкості «Беркут» має кут огляду, який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч.

    Згідно п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 року №1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

    У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію порушень ПДР.

    Згідно ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до постанови додано не було.

    Отже, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

    Статтею 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України: зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

    Крім того, відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Виходячи з тексту постанови, всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ДПС молодшим сержантом Аврамук Ю.А. 3-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ не досліджувались, а отже – до уваги не брались.

    Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

    Таким чином, при винесенні постанови від 05.10.2010 р. посадова особа 3-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

    За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК 1 №035623 та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК №160487 від 5 жовтня 2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України.

    Керуючись ст.ст.122,251,268,283,288 КпАП України, ст.ст.2,4,7,17,94,158-163 КАС України, суд -  

      ПОСТАНОВИВ:

            Позов ОСОБА_1 – про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення  - задовольнити.

          Скасувати протокол по справі про адміністративне правопорушення серії ВК 1 №035623 та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК №160487 від 05 жовтня 2010 р.  інспектора 3-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ молодшого сержанта міліції Аврамук Ю.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.

    Постанова оскарженню не підлягає.

        Головуючий                                                              Гуляєва Г.М.