Справа № 2-а-330/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада  2010 року    Борівський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді                                                                              Зеленькової Н.Г

при секретарі                                                                                       Іванченко Г.П.

розглянувши в відкритому  судовому засіданні в  смт. Борова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1      до  Білокуракінського РВ ГУ МВС України в  Луганській області, третя особа інспектор  ДПС ВДАІ Білокуракінського РВ Марківський Валерій Анатолійович про визнання рішення інспектора ДПС ВДАІ неправомірним та скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення,  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що   11 березня  2010 року рухався на автомобілі «ВАЗ-2121», державний  номер НОМЕР_1 в  сел. Білокуракіно  Луганської області був зупинений інспектором ВДАІ Марківським В. А. , який пояснив позивачу, що в нього не горить лампа стоп – сигнал, поспілкувавшись деякий час з інспектором позивач поїхав далі в своєму напрямку. Згодом з ВДВС Борівського  РУЮ йому прийшло  повідомлення, що він має сплатити 680,00 грн., отримавши в РУЮ копію протоколу про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення, в яких було вказано, що позивач  порушив вимоги п.п.31.4,3 Правил дорожнього руху, отже  його визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з’явився, хоча був належним чином повідомлений  про дату розгляду справи.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що перед зупинкою автомобілю інспектором ВДАІ  він закривав багажник і бачив , що всі сигнали працювали,  після того, як інспектор   вказав, що не горить лампа стоп-сигнал водій ОСОБА_4  одразу повернув запобіжник і лампа стала працювати.

З матеріалів справи вбачається, у відношенні ОСОБА_1    було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2010 р.  серії ВВ №061452 (а.с. 7), постановою в справі про адміністративне правопорушення   серії ВВ№336594 від 11.03.2010 р.  ОСОБА_1    був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с.8).  

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом (КУпАП).  

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного  вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Відповідно до вимог ст. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

  Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії ( п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

Реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

 Суд враховує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо правомірності свого рішення, хоча надання доказів є обов’язком відповідача – суб’єкта владних повноважень.  

За вказаних обставин, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а надані ним докази достатніми.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ №061452 та   постанова в справ про адміністративне правопорушення   серії ВВ№336594 від 11.03.2010 р.   про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1    винесені інспектором  ДПС ВДАІ Білокуракінського РВ Марківським В. А. без достатніх підстав, так як обставини, викладені в протоколі та постанові не підтверджуються будь-якими доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в справі відсутні належні докази скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 18, 69, 71, 128, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України  ст. 288   КУпАП , суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1      задовольнити.

Визнати рішення інспектора ДПС ВДАІ Білокуракінського РВ ГУ МВС України Марківського Валерія Анатолійовича неправомірними про притягнення ОСОБА_1      до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Скасувати  протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ №061452 та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ№336594 від 11 березня 2010 р.

Постанова є  остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови  виготовлено  19.11. 2010 р.

Суддя                                                                                      Н.Г. Зеленькова