Справа № 2-А-1622

2010 рік  

ПОСТАНОВА

Іменем України

             08 листопада  2010 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого – судді Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в  Луганській області про поновлення пропущеного строку та стягнення соціальної допомоги дитині війни, -  

В с т а н о в и в:

 Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до  Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просить про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання відповідача  нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 09.07.2007р. 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., та з 01.01 2010р. згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус “дитини війни”, у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Між тим,  у 2006-2010р.р.   допомога  у зазначеному розмірі йому не виплачувалась.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 25.10.2010р. постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, саме тому відповідач наполягає на відмові йому в задоволенні позову. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  було встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачувалось особам, які є інвалідами. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності, не проводилась. Також, законодавчо не було врегульовано питання у цьому році фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Виплату надбавки дітям війни було врегульовано Постановою Кабміну України № 530 від 28.05.2008р., яка набрала чинності 22.05.2008р., згідно якої надбавка виплачується в таких розмірах: з 22.05- 48 грн.10 коп., з 01.07 - 48 грн.20 коп. Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” виплату надбавки дітям війни не передбачено. Тому, вимоги позивача про зобов’язання провести підвищення пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р.  вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення  серії НОМЕР_1 довідкою № 123 від 11.10.2010р. Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської райдержадміністрації  та копією паспорту. (а.с.4-6 ).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 квітня - 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Крім цього, цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн.

Посилання відповідача на те, що зазначені виплати фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає необґрунтованими тому, що ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено надання дотацій Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Тобто, законодавчо передбачено джерела отримання Пенсійним фондом України дотацій для виплати підвищень до пенсії у тому числі і для дітей війни. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до головного розпорядника бюджетних коштів із запитами про фінансування виплат підвищення до пенсії дітям війни та отримав відмову у виділенні коштів.

            Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році, суд виходить з наступного.

            Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ ?несення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

           Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року – 605 грн., з 1 липня 2008 року – 607 грн.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а дії відповідача за цей період є неправомірними.  

                Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2009 році, суд виходить з наступного.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється  на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабміну України № 530 від 28 травня2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно ст.6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до  пенсії як дитині війни підлягають задоволенню з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009р.

В позовній заяві позивач просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2010р. без зазначення кінцевого строку. У 2010р. будь-яких змін до ст. 6 Закону України “Про  соціальний захист дітей війни”  не вносилось, а тому суд вважає за можливе для повного захисту прав позивача зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати йому підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з  09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р., з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009р. та з 01 січня 2010р. без обмеження певною датою, оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено строк його дії.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо  судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову – відповідно до задоволених вимог.

            Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

По с т а н о в и в:

                Позов  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати неправомірними дії  Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нарахування   та виплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010року та з 01 січня 2010року у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”.    

              Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в  Луганській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії  як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

 Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Лутугинський районний суд Луганської області.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  Копія апеляційної скарги  одночасно  надсилається  особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

            Суддя: