Справа № 2-а-2247

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС м.Херсона сержанта міліції Павловського Михайла Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179583 від 19.08.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про визнання його дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179583 від 19.08.2010 року неправомірними та скасування зазначеної постанови.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19.08.2010 року, приблизно о 15 годині він, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Херсон-Керчь. На 11 км цієї автодороги його автомобіль був зупинений працівником ДАІ, відповідачем по справі, який пояснив, що позивач невірно розташував свій автомобіль на дорозі, оскільки їхав по лівій смузі руху при вільній правій. Позивач заперечував проти цього, пояснивши, що вимушений був змінити праву смугу руху на ліву у зв’язку з тим, що права смуга була зайнята автомобілями, які зупинилися на вимогу працівників ДАІ, тобто правил дорожнього руху не порушував та діяв відповідно до дорожньої обстановки. Але, відповідач не прийняв до уваги ці пояснення та склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 021677 та виніс постанову серії ВТ № 179583 в справі про адміністративне правопорушення за порушення вимог ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно, тому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179583 від 19.08.2010 року.

Від позивача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, та письмові пояснення, згідно яких просив врахувати, що при винесенні постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом’якшують його відповідальність, зокрема матеріальний стан, склад родини, наявність неповнолітніх дітей.

Відповідач, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, тому суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, з урахуванням заяви позивача про слухання справи за його відсутності та неявки в судове засідання відповідача, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

19.08.2010 року о 15 год. 17 хв. відповідачем по справі, інспектором ДПС батальйону ДПС м.Херсона сержантом міліції Павловським Михайлом Миколайовичем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 021677 /а.с.6/, згідно якого ОСОБА_1 19.08.2010 року о 15 год. 10 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2, на 11 км а/д Херсон – Керч рухався в лівому ряді при вільному правому на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, чим порушив п.11.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.

Також 19.08.2010 року відповідачем по справі була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179583 /а.с.4/, згідно з якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за скоєння правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення згідно ст.36 КУпАП за постановою серії ВТ № 179582.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179582 /а.с.5/, винесеною відповідачем, ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. на користь держави.

Відповідно до п.11.5 Правил дорожнього руху України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.

Згідно з ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.33 КпАП України, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з п.4 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З огляду на те, що позивач до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоєне ним правопорушення не потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків, суд вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.22, 33, 283, 287-289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,    

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити заходи стягнення, застосовані до ОСОБА_1 постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 179583 від 19.08.2010 року за ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеною інспектором ДПС батальйону ДПС м.Херсона сержантом міліції Павловським Михайлом Миколайовичем, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, та обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                 В.І.БАРАНОВ