ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 листопада 2010 року 11:50 № 2а-12571/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.
за участю:
представника позивача –Пашковська М.М. (довіреність від 25.01.2010 року № 11-682)
відповідача –не з’явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення коштів у сумі 5 708,06 гривень
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 5 708,06 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачу на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, однак в результаті перевірки достовірності даних, які були підставою для надання особі статусу безробітного, з’ясувалось, що відповідачка в період надання допомоги працювала і отримувала доходи, але не повідомила про цей факт позивача, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є підставою для стягнення з неї суми виплаченого забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано строк для надання заперечень проти позову або заяви про визнання позову до 18 жовтня 2010 року.
Оскільки за результатами розгляду поданих позивачем документів суд прийшов до висновку про їх недостатність для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі частини 4 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України 18.10.2010 року постановив ухвалу про розгляд справи за загальними правилами цього Кодексу та призначив судовий розгляд справи на 02.11.2010 року.
Відповідачка особисто отримала ухвалу суду та повістку, однак в судове засідання 02.11.2010 року не з’явилася, причин неявки не повідомила, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 16.11.2010 р. на 11:30 годин, про що відповідачці направлено повістку про виклик.
В судове засідання 16.11.2010 року відповідачка не з’явилася, однак 12 листопада 2010 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, у зв’язку з чим на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
В судовому засіданні 16.11.2010 року за результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду по даній справі.
Заслухавши пояснення представника позивача по суті справи, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) відповідно до її заяви була 24.07.2009 року зареєстрована в Солом’янському районному центрі зайнятості, як така що шукає роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачу був наданий статус безробітного та згідно ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена виплата допомоги по безробіттю як застрахованій особі, про що свідчить наказ Солом’янського районного центру зайнятості № 10456/4218 від 31.07.2009 р.
В окремій заяві від 31.07.2009 року відповідачка задекларувала те, що вона не є підприємцем та трудовою діяльністю не займається.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 06.10.2009 року відповідачка просила зняти її з обліку з 05.10.2010 року у зв’язку з відмовою від послуг служби зайнятості.
Відповідно до наказу Солом’янського районного центру зайнятості № 13136/5676 від 06.10.2009 р. ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 05.10.2009 року, а відповідно до наказу від 06.10.2010 року № 13138/5677 вона знята з обліку з 05.10.2009 р.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
В результаті звірки з даними Державної податкової адміністрації, відповідно до п.5 ч.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 р. № 60/62, зареєстрованого Мінюстом 12.03.2009 р. за № 232/16248 (далі –Порядок розслідування), Солом’янським районним центром зайнятості 26.05.2010 року складено Акт № 44 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 з 11.08.2009 року по 18.03.2010 року працювала в ТОВ «Унісистем», що підтверджується наказами про прийняття на роботу від 11.08.2009 р. № 110809 та про звільнення з роботи від 18.03.2010 р. № 180310. Виплата доходу за час роботи підтверджується податковим розрахунком ТОВ «Унісистем»від 23.10.2009 р. (ідентифікаційний номер працівника-відповідача НОМЕР_1).
Відповідно до наказу Солом’янського районного центру зайнятості від 31.05.2010 року № 1310 прийнято рішення про визначення та повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення ОСОБА_2, яка за вищенаведений період склала 5 708,06 гривень.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення».
Законом України «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Положенням частини 1 статті 1 Закону «Про зайнятість населення» визначено поняття «зайнятість»- це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Частиною 3 статті 1 Закону 1 зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Законом «Про зайнятість населення»визначено і поняття безробітних.
Згідно з частиною 1 статі 2 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості встановлено Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положення частини 1 статті 18 Закону 1 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
На Державну службу зайнятості відповідно до пункту 8 частини 1 статті 19 Закону 1 покладений обов’язок реєструвати безробітних і подавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.
Для реалізації питань, пов’язаних з регулюванням зайнятості населення, професійної орієнтації, професійного навчання та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян відповідно до положення, створено Київський міський центр зайнятості, до складу якого входять районні центри зайнятості.
Згідно з п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі здійснення особою, зареєстрованою в установленому порядку як безробітна, діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 8. Порядку розслідування, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
З огляду на вищенаведені положення Закону відповідачка, яка з 11.08.2009 року по 18.03.2010 року працювала в ТОВ «Унісистем», належала до зайнятого населення та не мала правових підстав для отримання допомоги по безробіттю в цей період.
Відповідно до наказу Солом’янського районного центру зайнятості від 31.05.2010 року № 1310 відповідачці 01 червня 2010 року направлено повідомлення щодо повернення протягом 15-ти календарних днів після отримання цього повідомлення сум отриманого у вищенаведений період сум матеріального забезпечення у розмірі 5 708,06 гривень, що підтверджується копією фіскального чеку від 01.06.2010 р. про надання послуг поштового зв’язку. В зазначеному повідомленні відповідачка повідомлена про те, що у разі неповернення коштів, зазначені суми можуть бути стягнуті у судовому порядку.
Як вбачається з копії поштового відправлення воно не було вручено з незалежних від позивача причин, а саме –у зв’язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до довідки від 06.07.2010 року № 3200, наданої позивачем, сума безпідставно отриманої допомоги по безробіттю складає 5 708,06 гривень, яка на час розгляду справи не повернута.
Відповідно до п. 9 порядку розслідування, рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Доказів оскарження відповідачем рішення служби зайнятості про стягнення коштів в адміністративному або в судовому порядку під час розгляду справи не надано.
Відповідно до ст. 39 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачка незаконно отримувала допомогу по безробіттю в той період, коли відносилась до зайнятого населення. Відповідачка не спростувала доводів позивача.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, рахунок № 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 03491091) кошти у розмірі 5 708,06 гривень (п’ять тисяч сімсот вісім гривень 06 копійок).
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –16 листопада 2010 року.