ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 жовтня 2010 року 10:37 № 2а-13166/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва
до Фізичної особи – підприємця - ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту –відповідач, ФОП - ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів найманих працівників в розмірі 30 267, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13166/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2010 року, яке відкладалось на 14 жовтня 2010 року, у зв’язку з поданим клопотанням позивача та неявкою відповідача.
У судовому засіданні 14 жовтня 2010 року виникла необхідність витребування додаткових доказів. У зв’язку з чим суд відклав розгляд справи на 21 жовтня 2010 року.
19 жовтня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що сума заборгованості по сплаті податку з доходів найманих працівників складає 25 911, 99 грн.
Судове засідання 21 жовтня 2010 року відкладено на 26 жовтня 2010 року для надання позивачем додаткових доказів по справі.
У судове засідання 26 жовтня 2010 року позивач надав суду необхідні документи, які були витребувані на минулому судовому засіданні, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечень проти позову не надав, у судові засідання 21 жовтня 2010 року та 26 жовтня 2010 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи згідно вимог пункту 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином. Кореспонденція направлялась на адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (доданого до матеріалів справи), а саме: 02068, АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП - ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті податку з доходів найманих працівників в розмірі 25 911 грн. 99 коп.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстрована в Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації як фізична особа –підприємець з 10 вересня 2001 року (згідно доданої до матеріалів справи копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № 258942) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Дарницькому районі міста Києва.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04 грудня 1990 року № 509 - XII визначено, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
23 квітня 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ФОП - ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 року та складено акт
№ 1961/17/4/НОМЕР_1 від 23 квітня 2009 року про результаті виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в якому зазначено, що встановлено порушення не нарахування до бюджету податку з доходів найманих працівників.
Відповідно до акту № 1961/17/4/НОМЕР_1 від 23 квітня 2009 року про результаті виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено, що в період з 01 жовтня 2006 року та по дату проведення виїзної планової перевірки на ФОП ОСОБА_1 працювало три найманих працівника. Заробітна плата працівникам нараховувалася і виплачувалася у розмірі 950 грн., але прибутковий податок із заробітної плати не утримувався і до бюджету не перераховувався.
Пунктом 17.1. статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі по тексту –Закон № 889-IV) визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Відповідно до підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закон № 889-IV особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, а саме при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.
Відповідно до пункту 19.2 статті 19 Закон № 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва встановлено, що в порушення вищезазначених вимог закону, відповідачем не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників у розмірі 10089,00 грн.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закон № 889-IV податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 1/3097 від 20 травня 2009 року та копія корінця другої податкової вимоги № 2/5808 від 21 серпня 2009 року, та доказ отримання позивачем особисто.
Підпунктом 17.1.9. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі по тексту –Закон № 2181-III) встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закон № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
На виконання пункту 6.1 статті 6 Закон № 2181-III позивачем винесено податкове повідомлення рішення № 0007641704/0/15170 від 30 квітня 2009 року на суму 30 267,00 грн. в тому числі: заборгованість по сплаті податку з доходів найманих працівників у розмірі 10 089,00 грн. та штрафні –фінансові санкції у розмірі 20 178,00 грн. (копія податкового повідомлення-рішення та доказ отримання відповідачем знаходиться в матеріалах справи).
В судовому засіданні представником позивача заявлене клопотання про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що на момент розгляду справи сума заборгованості фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 складає 25 911,99 грн., у зв’язку з частковим погашенням заборгованості.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі по тексту –Закон № 1251-XII) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закон № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України Закон № 2181-III передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закон № 2181-III визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закон № 2181-III передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, через що податкове зобов’язання визнається податковим боргом.
На час розгляду справи податковий борг ФОП - ОСОБА_1 становить 25 911, 99 грн. та залишається не сплаченим.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (02068, місто Київ, вул. О.Кошиця, 3) суму заборгованості у розмірі 25 911 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень) 99 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.