справа № 2а-6620/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мед-вейс" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Приватне підприємство "Мед-вейс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі. Просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м. Житомирі, що оформлене листом № 43390/10/28-01 від 28 липня 2010 року, визнати податкову звітність ПП " Мед-вейс", а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року належно складеною та такою, що відповідає вимогам Закону. Позовні вимоги мотивує тим, що ПП "Мед-вейс” було до 16.07.2010 року зареєстровано платником податку, в червні 2010 року була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року як того вимагає Закон України „Про податок на додану вартість”. В порушення вимог зазначеного Закону, відповідач визнав неподаною податкову звітність з підстав того, що 16.07.2010 року було скасовано свідоцтво платника ПДВ. Вважає рішення податкового органу протиправним.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що 16 липня 2010 року актом № 597/15-2 було анульовано реєстрацію платника ПДВ ПП "Мед-вейс". Відповідно до вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 ( у редакції наказу від 30.06.2005 року), у разі подачі декларації не платником податку вона не підлягає визнанню.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що приватне підприємство „Мед-вейс” є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ м. Житомира. До 16.07.2010 року підприємство було платником ПДВ.
19 травня 2010 року ПП " Мед-вейс" намагалося подати до ДПІ у м. Житомирі декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року. Проте отримало квитанцію №2, в якій зазначено, що податковий звіт не прийнято (а.с. 26). В квитанції зазначено, що можливою підставою неприйняття електронного є відсутність договору з ДПА України. Проте з матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2010 року між ДПІ у м. Житомирі та позивачем було укладено договір № 816/4 про визнання електронних документів (а.с.20). Відповідно до пункту 3 розділу 6 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Термін дії посилених сертифікатів відкритих ключів: з 03 лютого 2010 по 03 лютого 2011 років. З наведеного вбачається, що на момент відмови ДПІ у м. Житомирі у прийнятті електронного звіту позивача, термін дії договору не закінчився.
22 червня 2010 року Приватним підприємством "Мед-вейс" на адресу ДПІ у м. Житомирі направлено Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення цінного листа та квитанцією. Відповідачем вказані документи отримані 25 червня 2010 року (а.с. 10-14). Проте, звітність не прийнята, відповіді позивачем не отримано.
21 липня 2010 року позивачем повторно надіслано до ДПІ у м. Житомирі податкову звітність, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення цінного листа та квитанцією. Відповідачем вказані документи отримані 26 липня 2010 року (а.с. 15-19).
31 липня 2010 року на адресу Приватного підприємства "Мед-вейс" надійшов лист ДПІ у м. Житомирі № 43390/10/28-01 від 28 липня 2010 року про невизнання податкової звітності за травень 2010 року. Підставою такого невизнання є анулювання 16 липня 2010 року свідоцтва платника ПДВ згідно акту № 597/15-02.
Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III (далі - Закон N 2181) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, наведених у додатку 1 до наказу ДПА України від 31.12.2008 р. N 827 (далі - Методичні рекомендації N 827), якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "отримано, попереджено про можливість невизнання".
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 Закону N 2181).
Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, оскільки носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і відповідно до пп. "е" п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731 (далі - Положення N 731), на державну реєстрацію не подаються.
Разом з тим, у п. 4.5 Методичних рекомендацій N 827 наведено перелік підстав для невизнання податкової декларації, який, на нашу думку, не відповідає вимогам абз. 5 пп. 4.1.2 Закон N 2181.
Тобто зазначені Методичні рекомендації містять нові правові норми, що зачіпають права, свободи й законні інтереси платників податків.
Згідно із п. 4 Положення N 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
• зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
• мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Відповідно до п. 6 Положення N 731 державну реєстрацію нормативно-правових актів здійснює Міністерство юстиції України. Нові правові норми мають бути викладені виключно в нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом та зареєстрованому у Мін'юсті в установленому законодавством порядку, однак ці Методичні рекомендації не зареєстровані в Мін'юсті.
Отже, з вищенаведеної правової норми ( абз.5 п.4.1.2. Закону № 2181) слід дійти висновків, що по-перше, можливою підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушеннями вимог законодавства або не зазначення обов'язкових реквізитів; по-друге, про невизнання отриманого податковою декларацією податковим органом приймається рішення, яке може бути оскаржено.
Крім того п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами” передбачає, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податку, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податку.
Вимоги Закону " Про податок на додану вартість" ПП „Мед-вейс” при поданні податкової декларації були дотримані.
Посилання представника відповідача щодо неприйняття податкової звітності через анулювання свідоцтва платника ПДВ суд до уваги не приймає, оскільки вказане свідоцтво анульовано 16 липня 2010 року на підставі акту № 597/15-2. Відповідач же відмовляється визнавати як податкову звітність Уточнюючий розрахунок та Розшифровки з податку на додану вартість за травень 2010 року, тобто за період, коли підприємство ще було платником ПДВ.
З урахування всіх зазначених обставин по справі суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень - ДПІ в м. Житомирі протягом 120 днів після набрання постановою законної сили надати суду звіт про виконання постанови.
Керуючись Законами України „Про податок на додану вартість”, " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами”, ст. ст. 86, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 43390/10/28-01 від 28.07.2010 року про невизнання як податкової звітності Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010 року Приватного підприємства "Мед-вейс" від 22.06.2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Житомирі визнати як податкову звітність Уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2010 року Приватного підприємства "Мед-вейс" від 22.06.2010 року та внести дані звітності в єдину електронну базу адресатів звітності.
Зобов'язати ДПІ у м. Житомирі протягом 20 днів після набрання постановою законної сили надати суду звіт про виконання постанови.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 15 жовтня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.