Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1211735038

                                                               

       Справа № 545/4347/23

Провадження № 2/545/595/24


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


       22.08.2024Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.

з участю секретаря:         Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду у м. Полтаві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:


Позивач у листопаді 2023 року звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.07.2018 надала у борг відповідачу 12 000 дол США, які остання повинна повернути у випадку розлучення із сином позивача. 07.03.2023 Полтавським районним судом Полтавської області ухвалене рішення про розірвання шлюбу, яке 07.04.2023 набрало законної сили. 19.04.2023 позивач направила письмову вимогу відповідачу про повернення коштів, яку ОСОБА_2 не виконала.

Просила стягнути з відповідача на її користь 438 823,20 грн боргу за договором позики та судові витрати.

Представник відповідача надала відзив, у якому позов не визнала з огляду на його безпідставність. Зазначала, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.07.2023 по справі за №545/883/23 встановлено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 зазначені кошти для придбання квартири, яка була визнана спільною сумісною власністю подружжя. Вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України вона не повинна одноосібно нести відповідальність за належне виконання договору позики, який укладався нею в інтересах сім`ї.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.


Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.


Встановлено, що 02.07.2018 ОСОБА_1 надала у борг відповідачу 12 000 дол. США, які остання зобов`язалася повернути у випадку розлучення із ОСОБА_3 (а.с.9). Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 07.03.2023 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірваний; рішення набрало законної сили 07.04.2023(а.с.12). 19.04.2023 позивач направила письмову вимогу відповідачу про повернення коштів у сумі 12 000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.04.2023 складає 438 823,20 грн(а.с.13-15), яку відповідач не виконала.

Факт одержання відповідно до розписки від 02.07.2018 від ОСОБА_1 12 000 дол. США відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно зі ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.07.2023 по справі за №545/883/23, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 у борг 12 000 дол. США для придбання квартири, яка визнана спільною сумісною власністю подружжя.

Факт одержання відповідно до розписки від 02.07.2018 від ОСОБА_1 12 000 дол. США відповідачем не заперечується.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Згідно з частиною другою статті 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Тобто кредитор має виконати свій обов`язок з повернення боргового документа, або видачі розписки при неможливості повернення боргового документа під час прийняття виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до частини першої та третьої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 754/4475/19 (провадження № 61-5491св21) зазначено: «У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок, що відкладальна обставина, це така обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Тобто сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини. Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За змістом цієї норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідна подія має неминуче настати. Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов`язання взагалі і ніколи. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 740/2904/17 (провадження № 61-15352св20).

Відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. Укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Встановлено, що згідно з договором позики, який укладений у формі розписки, сторони обумовили настання обов`язку позичальника повернути борг у разі розірвання шлюбу із ОСОБА_4 (відкладальна обставина).

Датою настання відкладальної обставини є дата набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу(07.04.2023).

Позикодавець 19.04.2023 пред`явила позичальнику письмову вимогу про повернення коштів, яку відповідач дотепер не виконала.

Отже, факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором позики є доведеним.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Твердження представника відповідача про те, що спірні кошти витрачені ОСОБА_2 для придбання квартири, яка визнана спільною сумісною власністю подружжя, тому сума боргу підлягає поділу у рівних частинах між ними, не спростовують висновків суду про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ із метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач не заявляє вимог до ОСОБА_3 , тому суд не може вирішувати питання щодо його відповідальності за зобов`язаннями колишньої дружини у цій справі, що не позбавляє відповідача можливості звернення до суду із окремим позовом про визнання боргового зобов`язання спільним сумісним зобов`язанням подружжя та стягнення з нього частини боргового зобов`язання, у т.ч. і в порядку регресу.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.


Питання по судових витратах суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.


Оскільки при пред`явлення позову позивач була звільнена від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, тому ці витрати відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави.


Щодо стягнення на користь позивача понесених нею витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що 30.10.2023 між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Гарант» в особі його голови ОСОБА_5 укладений договір за №01 про надання правової допомоги (а.с.19-21).

Відповідно до договору, розрахунку та акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги за №01 від 30.10.2023, адвокатським об`єднанням «Гарант» надана, а ОСОБА_1 прийнята правова допомога такого характеру: консультаційні роботи(попередня юридична консультація щодо суті спірних правовідносин, юридичні консультації надалі щодо характеру спірних правовідносин) вартістю 1500 грн; роботи з ознайомлення та вивчення(дослідження спірних правовідносин, аналіз суті юридичного конфлікту, підготовка стратегії ведення справи, опрацювання документальної бази, нормативної бази, аналіз національної судової практики) вартістю 3000 грн, підготовка процесуальних документів(складання усіх процесуальних документів, необхідних для досягнення цілей договору) вартістю 3500 грн, представництво інтересів у суді вартістю 2000 грн, всього – 10 000 грн(а.с.18,22).

ОСОБА_1 сплачений гонорар адвокатському об`єднанню «Гарант» за правову допомогу в розмірі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією №01 від 09.11.2023(а.с.24).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст.137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи, що відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру витрат на правничу допомогу не надав, тому суд не вбачає підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, які слід стягнути з відповідача


Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України,


В И Р І Ш И В :


Позов задовольнити повністю.


Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 438 823,20 грн боргу за договором позики та 10 000 грн витрат на правову допомогу, всього – 448 823,20 грн.

       

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного   суду  протягом 30 днів з  дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.


Суддя: Л. І. Стрюк




  • Номер: 22-ц/814/3494/24
  • Опис: Морозова Надія Миколаївна до Морозової Марини Сергіївни про стягнення боргу за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.09.2024
  • Дата етапу: 13.09.2024
  • Номер: 22-ц/814/3494/24
  • Опис: Морозова Надія Миколаївна до Морозової Марини Сергіївни про стягнення боргу за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.09.2024
  • Дата етапу: 21.10.2024
  • Номер: 22-ц/814/416/25
  • Опис: Морозова Надія Миколаївна до Морозової Марини Сергіївни про стягнення боргу за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.09.2024
  • Дата етапу: 12.12.2024
  • Номер: 22-ц/814/416/25
  • Опис: Морозова Надія Миколаївна до Морозової Марини Сергіївни про стягнення боргу за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.09.2024
  • Дата етапу: 21.01.2025
  • Номер: 2/545/595/24
  • Опис: про стягнення заборгованості за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.11.2023
  • Дата етапу: 21.01.2025
  • Номер: 6/545/41/25
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2025
  • Дата етапу: 08.04.2025
  • Номер: 6/545/41/25
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2025
  • Дата етапу: 30.04.2025
  • Номер: 6/545/41/25
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2025
  • Дата етапу: 29.05.2025
  • Номер: 6/545/41/25
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 545/4347/23
  • Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Стрюк Л. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2025
  • Дата етапу: 29.05.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація