Справа № 2 - 415 - 2010

РІШЕННЯ
    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року                    Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Кащука А.С.

                           при секретарі Поляруш Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Літин Вінницької області цивільну справу за позовом Вінницького відділення № 1 ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором ,та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВМ Банк» про розірвання договору.

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке відділення № 1 ПАТ «БМ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «БМ Банк», що є правонаступником ТОВ БМ «Банк» через Вінницьке відділення №1, кредитний договір № 1/80/250608. Згідно умов цього договору він отримав суму коштів в розмірі 73  000 доларів США на строк до 24 червня 2033 року зі сплатою 15 % річних за користування.

Кредит був отриманий на купівлю квартири АДРЕСА_1, яка була передана в іпотеку банку в якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором згідно договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 25 червня 2008 року в реєстрі за № 1783. Також в якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором фізичною особо ОСОБА_2 було надано поруку відповідно до договору поруки № 1/80/250608 від 25.06.2008 року.

Надання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № 694173 від 25.06.2008 року. Відповідно до умов кредитного договору позичальник - ОСОБА_1, зобов’язувався повертати кошти щомісячно згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом (додаток 1 до кредитного договору).

Але позичальник належним чином не виконував свої зобов’язання, не сплачував платежі за кредитом в строки передбачені кредитним договором, чим порушував його умови та вимоги законодавства. Користуючись правами наданими п.п. 5.1.4, 9.3. кредитного договору та ст. 611 ЦК України, позивач звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Станом на 09.11.09р. заборгованість за кредитним договором № 1/80/250608 від 25 червня 2008 року складає 84290,39 доларів, що станом на09.11.2009 р.  _____ за офіційний курсом НБУ становить 673,733 грн., в тому числі :

Строкова сума заборгованості по тілу кредиту 556591,76 грн.(69634,90 дол. США)

Прострочена сума заборгованості по тілу кредиту 21461, 84 грн. (2685,08 дол США)

-   строкова сума заборгованості по відсотках за кредитом 76168,81 грн. (9529,44 дол. США) прострочена сума заборгованості по відсотках за кредитом

-   пеня 10117,30 грн. (1265,77 дол. США).

03 червня 2010 року відповідачем ОСОБА_1 було подано зустрічний позов до ПАТ «БМ Банк» в особі Вінницького відділення № 1 про розірвання кредитного договору, договору іпотеки та встановлення наслідку розірвання кредитного договору у вигляді сплати заборгованості за кредитним договором в повному обсязі в строк встановлений кредитним договором, тобто до 24 червня 2033 року рівними щомісячними платежами.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті – доларах США ОСОБА_1 бралися до уваги економічні показники останніх років, тенденції розвитку ринку фінансових послуг та кредитування зокрема, де на той час чітко відслідковувалося зниження курсу долара США по відношенню до гривні та значне зменшення відсоткових ставок за валютними кредитами, вартість нерухомості на той час постійно продовжувала зростати.

Обрання валютою кредиту долара США було єдиною можливістю отримати кредит, оскільки ставки за кредитами у доларах США були на той період часу значно нижчими ніж у гривнях.  Саме ці обставинами були визначальними для Позивача при обранні валютою кредиту долара США.

Починаючи з листопада місяця 2008 року готівковий обмінний курс долара США зріс більш ніж на 85 %. Його збільшення стало настільки істотним, що позбавляє Позивача можливості належними чином сплачувати платежі за кредитним договором. Якби Позивач міг передбачити таку зміну на момент укладення кредитного договору то не укладав би договір у доларах США, адже всі доходи, за рахунок яких сплачувався кредит він отримував в гривнях.

Зміна курсу долара США, зумовлена причинами, які Позивач, як заінтересована сторона за кредитним договором не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагаються. В момент укладання договору Позивач обґрунтовано розраховував, що курс долара США не буде суттєво змінюватися та він буде в змозі виконувати належним чином свої зобов’язання за кредитним договором.  

Вартість нерухомості яка була передана в іпотеку в якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором значно знизилася та її вартість на сьогоднішній день не покриває суму заборгованості за кредитом в повному обсязі як це було в момент укладення кредитного договору та договору іпотеки. В зв’язку з цим подальше виконання зобов’язань за кредитним договором буде суттєвим порушення його майнових інтересів.

Зустрічний позовом прийнято в одне провадження із первісним.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримала, просила стягнути заборгованість за кредитним договором. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала з підстав викладених у запереченні проти зустрічного позову. Зокрема пояснила, що вважає сукупність обставин передбачених ст. 652 ЦК України, одночасна необхідність яких необхідна для розірвання договору відсутня в даному випадку, оскільки укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 було відомо про можливі валютні ризики і він свідомо прийняв їх на себе. Як на підставу своїх заперечень посилався на ст.. 625 ЦК України згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість викоання ним грошового зобов’язання. Та ст.. 629 ЦК України згідно якої договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач та представник відповідача зустрічний позов підтримали та просили задовольнити. Факт наявності заборгованості за первісним позовом визнали однак пояснили суду, що у випадку задоволення первісного позову у відповідача будуть підстави для стягнення всієї суми заборгованості достроково, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення зустрічного позову, вимоги за яким передбачають сплату суми заборгованості рівними щомісячними платежами в строк до 24  червня 2033 року. В зв’язку з цим просили у задоволенні первісного позову відмовити.  

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «БМ Банк», що є правонаступником ТОВ БМ «Банк» через Вінницьке відділення №1, кредитний договір № 1/80/250608. Згідно умов цього договору він отримав суму коштів в розмірі 73  000 доларів США на строк до 24 червня 2033 року зі сплатою 15 % річних за користування.

Кредитні кошти були використанні на придбання квартири АДРЕСА_1, яка була передана в іпотеку банку в якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором згідно договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 25 червня 2008 року в реєстрі за № 1783. Вартість квартири на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки становила 445 000 гривень, що за курсом НБУ станом на 25.06.2008 року складало 91 752, 57 дол. США.

Укладаючи кредитний договір в іноземній валюті – доларах США ОСОБА_1 бралися до уваги економічні показники останніх років, тенденції розвитку ринку фінансових послуг та кредитування зокрема, де на той час чітко відслідковувалося зниження курсу долара США по відношенню до гривні та значне зменшення відсоткових ставок за валютними кредитами, вартість нерухомості на той час постійно продовжувала зростати.

Обрання валютою кредиту долара США було єдиною можливістю отримати кредит, оскільки ставки за кредитами у доларах США були на той період часу значно нижчими ніж у гривнях.  Саме ці обставинами були визначальними для ОСОБА_1  при обранні валютою кредиту долара США.

Починаючи з листопада місяця 2008 року готівковий обмінний курс долара США зріс більш ніж на 85 %. Його збільшення стало настільки істотним, що позбавляє мене можливості належними чином сплачувати платежі за кредитним договором. Якби Позивач міг передбачити таку зміну на момент укладення кредитного договору то не укладав би договір у доларах США, адже всі доходи, які були ним заявлені при отриманні кредиту та які банк брав до уваги приймаючи рішення про отримання кредиту він отримував виключно у гривнях.

В момент укладання договору ОСОБА_1 обґрунтовано розраховував, що курс долара США не буде суттєво змінюватися та він буде в змозі виконувати належним чином свої зобов’язання за кредитним договором. Зміна курсу долара США, зумовлена причинами які він, як заінтересована сторона за кредитним договором не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагаються.  

Вартість нерухомості, яка була передана в іпотеку в якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором значно знизилася та на сьогоднішній день не покриває суму заборгованості за кредитом в повному обсязі як це було в момент укладення кредитного договору та договору іпотеки. В зв’язку з цим подальше виконання зобов’язань за кредитним договором буде суттєвим порушенням його майнових інтересів.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний, за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Перевіряючи одночасну наявність сукупності умов для розірвання кредитного договору суд виходив з наступного:

1)     в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

У момент укладення договору позичальник виходив з того, що різка зміна співвідношення гривни з валютою кредиту не настане, і якби позичальник міг передбачити таку різку зміну, то він би не став укладати договір на таких умовах.

Так, з травня 2005 року по червень 2008 року до укладення кредитного договору курс офіційний курс національної валюти по відношенню до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США. В подальшому з червня по жовтень 2008 року намітилась тенденція до підвищення курсу гривні по відношенню до долара США (курс становив 485 гривень за 100 доларів США). Виходячи з аналізу динаміки стабільності та зростання курсу національної на протязі 2005 – 2008 року суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те що при укладенні кредитного договору в нього були всі достатні підстави вважати, що така різка зміна курсу долара США не відбудеться.

2)     зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла
усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Суд вважає, що причини падіння курсу гривні не можуть бути усунені позичальником при всій його турботливості і обачності, оскільки дані причини не залежать від волі позивача, а пов'язані з об'єктивними змінами ситуації на валютному ринку та обумовлені світовою фінансовою кризою. Крім того відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики шляхом розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. До того ж згідно ст. 6 ЗУ «Про Національний банк» основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України – гривні. На виконання своєї функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи України, а також у межах своїх повноважень цінової стабільності. Тому саме вищі державні та фінансові інституції, а не позивач за зустрічним позовом, наділені повноваженнями та здатні впливати на фінансово-економічну стабільність у державі.

3)     виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і
позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як випливає зі змісту кредитного договору та пояснень сторін ОСОБА_1 отримав споживчий, а не комерційний кредит. Він не проводить експортно-імпортних операцій та не здійснює розрахунки в іноземній валюті, тому не може отримувати доходи в такій валюті. А тому подальше виконання договору в умовах стрімкого зростання курсу долару США по відношенню до гривні призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при отриманні значної суми кредиту у 2008 року, оскільки йому доведеться відшукувати для цього значно більшу суму коштів в іноземній валюті ніж це передбачалося при укладенні договору. В свою чергу це призведе до порушення одного з принципів цивільно – правових відносин, закріплених у ст. 6 ЦК України, а саме принципу справедливості.

Також представником банку не заперечувався той факт, що вартість квартири суттєво знизилася порівно з вартістю на момент укладення договору іпотеки та навіть її реалізація не дасть можливості покрити заборгованість по кредиту в повному обсязі. Розмір покриття реалізації квартири становитиме близько половини суми заборгованості. Для погашення решти заборгованості ОСОБА_1 доведеться залучати додаткові кошти, якими на сьогоднішній день він не володіє, що також є доказом суттєвого порушення його майнових і інтересів.  

4)     із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик істотної  зміни обставин несе заінтересована сторона.

Правовим аналізом умов кредитного договору встановлено відсутність умов покладення ризику описаних вище кризових явищ у економіці, як обставин, що суттєво впливають на умови обслуговування кредиту, власне на позивача за зустрічним позовом та його обов’язок усунути їх одноосібно. Е передбачено такого обов’язку і законодавчо (ст.. 1056-1 ЦК України, ст.. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»). З огляду на викладене, ризик появи елементів світової економічної кризи у економіці України та їх негативний вплив повинні нести всі учасники даних правовідносин, а тому ризик зміни обставин у спірній ситуації ОСОБА_1 не повинен нести самостійно.

Суд вважає, що наведені негативні явища в економіці є настільки істотними, що при їх існуванні на момент укладення кредитного договору, на існуючих умовах, банк не зміг би прийняти рішення про оптимальний рівень кредитного ризику – гарантованість (економічне обґрунтування) повернення кредиту та винести рішення про надання кредиту з урахуванням його окупності та безпечності, а позичальник не міг би погодиться на отримання такої суми кредитних коштів у доларах США.

Приймаючи до уваги, що сторони не досягли між собою згоди про розірвання договору, враховуючи одночасну наявність умов встановлених п.1.-4. ч.2.ст. 652 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «БМ Банк» про розірвання кредитного договору, договору іпотеки та визначення наслідком розірвання вказаних договорів сплату ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом в строк встановлений кредитним договором, а саме: до 24 червня 2033 року.

ОСОБА_1 не заперечується обов’язок повернути банку отриману суму кредиту в повному обсязі з усіма нарахованими процентами за користування на день ухвалення рішення суду, але оскільки він розраховував на повернення коштів за кредитом у строки встановлені кредитним договором погасити всю суму заборгованості в повному обсязі у нього не має фінансової можливості.

Відповідно до ч. 3. ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Таким чином ця норма закріплює принцип справедливого розподілу між сторонами витрат понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору. Тому суд приходить висновку що встановивши наслідок розірвання кредитного договору у вигляді сплати заборгованості в строк встановлений кредитним договором буде справедливим як по відношенню до банку якому буде повернуто вся сума виданого кредиту так і по відношенню до позичальника оскільки він зможе повертати кошти в строк на який розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2. ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 25 червня 2008 року за реєстровим № 1738, був укладений в якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором. Цей договір має похідний характер від основного зобов’язання, тобто кредитного договору. Оскільки зобов’язання за кредитним договором припиняться внаслідок його розірвання, суд вважає обґрунтованим задоволення вимоги про припинення також договір іпотеки шляхом його розірвання.

 Виниклі правовідносини врегульовані ст. ст. 3,6,526,  652, 653 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 651, 652, 653 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

2. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «БМ Банк» про розірвання кредитного договору, договору іпотеки – задоволити;

3. Визначити наслідком розірвання кредитного договору сплату ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі  673733 гривень 09 коп в строк встановлений кредитним договором, а саме: до 24 червня 2033 року.

4. Стягнути з «БМ Банк» на користь позивача судові витрати пов’язані з оплатою  інофрмаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн..

5.Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 гривню судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя :