КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-178/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Григор'єв Р.Г.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                           головуючого – судді Земляної  Г.В. 

                                           суддів                         Парінова А.Б., Петрика І.Й.

                                           при секретарі            Ломановій Ю.В.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва  апеляційну скаргу   ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора Прилуцького Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Компанійця Андрія Володимировича про вскасування постанови про адміністративне правопорушення,

                                                       В С Т А Н О  В И Л А :

    Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора Прилуцького Управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Компанійця Андрія Володимировича (далі відповідач) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення СВ № 070040 від 20 лютого 2010 року та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

        Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

        Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.    

        Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

    Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

    Як  вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 20.02.10 року в м. Прилуки, по вул. 1 -го Травня, керував автомобілем ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2, без талона про проходження державного технічного огляду, чим порушив вимоги п. 2.9 "в" Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

    З постанови в справі про адміністративне  правопорушення серії СВ № 070040 від 20.02.10 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 180 грн.

    З постанови Бориспільського міськрайонного суду від 13.01.10 року вбачається, що автомобіль ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 був переданий на відповідальне  зберігання, до закінчення розгляду кримінальної справи. Отримав вказаний автомобіль за довіреністю ОСОБА_2, інших правомочностей щодо вказаного транспортного засобу власнику не надавалося.

    Автомобіль  ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 був в пошкодженому стані  та був відсутній талон про проходження державного технічного огляду, що не заперечується позивачем по справі.

       Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 прийшов до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП винесена законно та обосновано, причини її скасування та закриття провадження у справі відсутні.

       Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

      Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього  руху України учасники дорожнього  руху зобов’язані знати й неухильно  виконувати передбачені ними  вимоги, а особи, які порушують  їх, відповідно до п.1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

    Згідно  Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань  ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).

    Відповідно  до Інструкції з діяльності підрозділів  дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції  МВС України, затвердженої наказом МВС України №1111 від 13 листопада 2006 року, діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.

    Єдиний  порядок дорожнього руху на всій території  України, відповідно до Закону України  «Про дорожній рух», встановлюють Правила  дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

    Відповідно  до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР), а саме Пунктом 2.9 "в" передбачена заборона водію керувати транспортним засобом без талона про проходження державного технічного огляду.

    В порушення вимог ПДР, ОСОБА_2 керував транспортним засобом без талону про проходження державного технічного огляду.

    Відповідно  до ст. 121 ч.5 КпАП України Керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, а також без талона про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу або не відповідає вимогам стандарту, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Отже, суд вважає, що дії відповідача при складанні  протоколу і винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення є правомірними,  вчиненими  відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України, так як, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.5 КУпАП ,  стягнення накладено в межах санкції статті.

    Відповідно  до ст. 245 КУпАП завданнями провадження  в справах про адміністративні  правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

    Згідно  зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне  правопорушення оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    В підтвердження вказаних вимог відповідачем  було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

         Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

       Посилання позивача на ті обставини,  що він рухався на вказаному автомобілі на станцію технічного обслуговування для подальшого його ремонту не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, оскільки Автомобіль ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2 був переданий позивачу на відповідальне зберігання без права керування данним транспортним засобом.  

    Таким чином факт порушення позивачем ПДР України зафіксований компетентною особою, відповідно до вимог чинного законодавства. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті.

    Аналіз  норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, а тому дії відповідача носили правомірний характер, оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування та визнання неправомірною не вбачається. 

      Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволеню.

      При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

     Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

     Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

      Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

    На  підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,   

                                                        У Х В А Л И  Л А :

      Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.

           Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2010 року - залишити без змін.                               

            Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя:                                                                      Г.В.Земляна 

Судді:                                                                                                 А.Б.Парінов  

                                        І.Й.Петрик