КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-519/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В.,
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
ПОСТАНОВА
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Сабадін О.М.,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
В зв’язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню, Постанова суду першої інстанції зміні в її мотивувальній частині, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області від 05.12.2008 року №135-к «Про скорочення чисельності працівників регіонального відділення»Позивача було попереджено, що посада головного спеціаліста відділу реформування, продажу акцій корпоративного управління та фінансового аналізу підлягає скороченню та запропоновано посаду провідного спеціаліста відділу реформування, продажу акцій, корпоративного управління та фінансового аналізу, від якої Позивач відмовилась, що підтверджується копією Попередження ОСОБА_3 від 08.12.2008 року (а.с. 36), з яким Позивача особисто ознайомлено та яким його попереджено про наслідки відмови від запропонованої посади, які передбачено п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України (далі –КЗпП).
Під час звільнення Позивача в відділі реформування, продажу корпоративного управління та фінансового аналізу обліковувалось 2 посади головного спеціаліста. Другу посаду займала гр. ОСОБА_4, якій надано перевагу у залишенні на роботі, як працівнику з більшою кваліфікацією та продуктивністю праці.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області від 09.02.2009 року № 15-к Позивача було звільнено за п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України.(а.с. 37).
Відповідно до п. 1 частини першої та частини другої ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно із частиною першою ст. 42 вищезазначеного Закону, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП, про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці, що і було зроблено Відповідачем, а перевагу у залишені на роботі надано гр. ОСОБА_4 в зв’язку з більшою кваліфікацією, продуктивністю праці та тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, понад 14 років.
Як одну з підстав відмови у задоволені адміністративного позову судом першої інстанції зазначено пропуск процесуального строку, передбаченого ст. 233 Кодексу Законів про працю України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
У випадку, коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд установить, що право Позивача, про захист якого він просить, Відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволені позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку звернення з заявою про вирішення трудового спору. Якщо ж буде встановлено, що таке право порушено і зазначений строк пропущено, суд ухвалює рішення, яким відмовляє в позові в зв’язку із закінченням цього строку.
Згідно із п. 1 частини першої ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну Постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на ст. 233 Кодексу Законів про працю України, як на одну з підстав відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на статтю 233 Кодексу Законів про працю України, як на одну з підстав відмови в задоволенні адміністративного позову.
В іншій частині Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.