ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
08.06.06 Справа№ 5/2036-2/327а
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: спільного українсько-канадського підприємства “Студія Лева” у формі ТзОВ, м.Львів
до відповідача: ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.06.05р. №0000422630/0/0-23-2/04957350/14156
За участю представників сторін:
Від позивача: Хрипта І.М. –адвокат, Манчур О.І. –гол.бухг.
Від відповідача: Рождественська Л.П. - гол.держ.податк.інсп. юр. відділу
Суть спору:
на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов спільного українсько-канадського підприємства “Студія Лева” у формі ТзОВ, м.Львів до ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.06.05р. №0000422630/0/0-23-2/04957350/14156.
У зв”язку із закінченням терміну повноважень судді Зварич О.В., розпорядженням голови господарського суду від 11.04.06р. справу за позовом передано для розгляду судді Станько Л.Л.
З”ясовано:
позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням щодо визначення податкового зобов”язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 71979,00грн. основного платежу та 36102грн. штрафної санкції, оскільки СП “Студія Лева” є підприємством з іноземними інвестиціями і керується державними гарантіями захисту від змін законодавства, визначених статтями 8,9,32 ЗУ “Про іноземні інвестиції” і має право на звільнення від обов”язку сплати податку на додану вартість, що підтверджено ухвалою місцевого суду Галицького району м.Львова від 02.07.02р.
Так як СП “Студія Лева” було звільнено від сплати податку на додану вартість, тому й податкові зобов”язання, що виникли на суму податку на додану вартість з боку підприємства не підлягають виконанню і немає підстав для нарахування основного платежу, і застосування штрафної санкції.
Окрім цього, позивач вважає, що відповідно до ст.22 ЗУ “Про іноземні інвестиції” від 13.03.92р., перевірку фінансово-господарської діяльності СП “Студія Лева”, в тому числі з метою оподаткування “...вправі здійснювати аудиторські організації ...” і право інших установ, організацій та служб, в тому числі органів державної податкової адміністрації на здійснення перевірки підприємств з іноземними інвестиціями та створюваних ними дочірніх підприємств з питань оподаткування, даним Законом не передбачено.
Крім цього, в податковому повідомленні-рішенні від 18.08.05р. №0000422630/0/04-23-2/04957350/14156 не зазначено граничних строків погашення податкового зобов”язання та штрафної санкції і таке повідомлення-рішення не відповідає вимогам п.п.6.1 ст.6 ЗУ “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00р.
Також в акті перевірки не викладено змісту порушень, документального їх підтвердження, не включено періоду, в якому встановлено порушення.
Відповідачем у відзиві позовні вимоги заперечуються з підстав, викладених у ньому.
Суд не може погодитись з аргументами позивача виходячи з наступного:
ч.3 ст.12 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що пільги стосовно оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України “крім законів про оподаткування”. Стаття 14 цього Закону відносить ПДВ до категорії загальнодержавних податків. Згідно зі ст.1 ЗУ “Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов”язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування” від 14 жовтня 1998р. №171-ХІV пільги щодо оподаткування встановлюються або змінюються виключно законами України про оподаткування.
Відповідно до п.11.4 “Прикінцевих положень” ЗУ “Про податок на додану вартість”, зміни порядку оподаткування ПДВ можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону.
Згідно з ч.5 ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” зміни і доповнення до цього Закону, інших Законів України про оподаткування стосовно надання пільг, вносяться не пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року.
Закон України “Про іноземні інвестиції” за своїм характером і цільовим призначенням не є законом про оподаткування, у зв”язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціальних законів, а саме законів про оподаткування і посилання на ЗУ “Про іноземні інвестиції”, як підставу для звільнення від сплати податку на додану вартість, не є правомірним.
Здійснення контролю за дотриманням законодавства про податки, інших платежів у бюджети, внесків у державні цільові фонди, перевірка законності валютних операцій віднесено до функцій державних податкових інспекцій п.1, п.4 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” і не тільки розрахунки по внутрішніх господарських операціях, а і розрахунки по експорно-імпортних операціях на предмет своєчасного скерування платежів у бюджет, підконтрольні державним податковим інспекціям.
Відповідно до преамбули ЗУ “Про систему оподаткування”, цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов”язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов”язки і відповідальність платників.
Частинами 1,3 ст.1 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” в редакції Закону від 22.12.98р. №333- ХІV, передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов”язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною радою АРК і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов”язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім Законів про оподаткування.
Враховуючи ту обставину, що Закон України “Про систему оподаткування” є спеціальним законом про оподаткування, виходячи з правила співвідношення загальної та спеціальної норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг, іншими законами крім законів про оподаткування і іншими актами, що є обов”язковими для виконання.
Виходячи із змісту сказаного, суд не вбачає наявності конфлікту інтересів під час трактування прав і обов”язків платника податків, і обов”язок по сплаті податку на додану вартість є доведеним та очевидним.
Закон України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не звільняє платника податків від сплати недоїмки та штрафних санкцій, якщо в податковому повідомленні-рішенні не зазначено граничних строків погашення податкового зобов”язання. Такі строки визначено п.5.3 цього Закону і є обов”язковими для виконання.
Не може суд прийняти зауваження позивача, що в акті не відображено доказів порушень нормативних актів, оскільки в акті від 16.08.05р. №59/26-0/04957350 розкрито інформацію про види господарської діяльності, проведено розрахунки, зведені дані по яких наведено в таблицях, приведено перелік використаних документів, а також є посилка на норми ЗУ “Про податок на додану вартість”, які порушено платником податку. Даний акт відповідає вимогам Порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб”єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 01.06.98р. №266 та наказу ДПА України від 16.09.05р. і являється правовою підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.55,122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В адміністративному позові відмовити повністю.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя Станько Л.Л.