УХВАЛА
Іменем України
2 листопада 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ЧУЖІ Ю.Г., ЛЕСКА В.В.
при секретарі МОЛНАР Е.А.
за участю відповідачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, який також є представником відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу Справа № 22ц-3374/10 Номер рядка статистичного звіту: 27
Головуючий у І-й інстанції КЛЮЧКОВИЧ В.Ю.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Виноградівського районного суду від 18 червня 2010 р., -
встановив:
ПАТ «УкрСиббанк» у квітні 2010 р. звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, мотивуючи його наступним. 24.10.2007 р. Банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 11240421000 і видав кредит у розмірі 100000,00 дол. США із строком повернення до 26.10.2036 р., за користування яким відповідачка повинна була сплачувати 12,9% річних. Зобов’язання позичальника були забезпечені порукою ОСОБА_3, з яким Банк 24.10.2007 р. уклав відповідний договір. ОСОБА_1 свої зобов’язання належно не виконувала, платежі за договором – не сплачувала, чим завдала збитків кредитору. На 09.04.2010 р. основний борг становить 94142,19 дол. США (за офіційним курсом НБУ долара США до гривні – 746199,24 грн.), прострочений борг – 591,84 дол. США (4691,10 грн.), прострочені відсотки – 17841,06 дол. США (141413,59 грн.), разом – 112575,09 дол. США (892303,93 грн.). Нарахована також пеня в розмірі 11566,92 грн., штраф – 500,00 грн., що разом становить 12066,92 грн. Усього заборговано коштів на суму 904370,85 грн. Посилаючись на норми закону та положення договору щодо права вимагати дострокового виконання зобов’язань, позивач просив стягнути солідарно з позичальника та поручителя загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 904370,85 грн., а також судові витрати.
Рішенням Виноградівського районного суду від 18.06.2010 р. позов задоволено: на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 24.10.2007 р. у розмірі 904370,85 грн., а також у відшкодування сплачених Банком судового збору – 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,00 грн.
Відповідачі рішення суду оскаржили, ставлять питання про його скасування з направленням справи на новий розгляд. Вважають, що Банк уже захистив свої інтереси шляхом підвищення відсоткової ставки за кредитом, що вплинуло на можливості відповідачів повертати кредит, а також затягнув час звернення до суду з метою збільшення розміру боргу.
У письмових запереченнях на апеляцію позивач вказує на її необґрунтованість, просить апеляцію відхилити, рішення суду – залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які апеляцію підтримали, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності представника позивача, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Висновки суду вірні, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.
Встановлено, що ОСОБА_1 за договором від 24.10.2007 р. № 11240421000 отримала 25.10.2007 р. у Банку в кредит до 26.10.2036 року 100000,00 дол. США, що на момент їх видачі були еквівалентними 505000,00 грн., за користування яким відповідачка повинна була сплачувати 12,9% річних (а.с. 9-14). Сторони встановили пунктом 1.3.2. договору, зокрема, що може бути встановлений новий розмір процентної ставки у разі настання будь-якої з обставин, передбачених ч. 1 п. 5.2. договору, а саме – в бік збільшення у разі неналежного виконання позичальником умов договору. Факти неналежного виконання умов договору ОСОБА_1, несплати основного боргу, який становить 94142,19 дол. США (746199,24 грн.), відсотків стверджуються розрахунками боргу, одержаною відповідачкою вимогою про дострокове повернення кредиту від 18.05.2009 р., іншими матеріалами справи, визнані відповідачами як у суді першої інстанції (а.с. 36), так і в апеляційному суді, де вони пояснили, що і на даний час кошти за договором не сплачують внаслідок своєї фінансової неспроможності. За договором поруки від 24.10.2007 р. № 11240421000, що його дія закінчується повним виконанням зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність із ОСОБА_1 за невиконання усіх її зобов’язань перед позивачем (а.с. 19).
Як випливає із заявленої суду позиції відповідачів у справі, ними оспорюється правомірність нарахування Банком відсотків за кредитним договором (17841,06 дол. США, відповідно – 141413,59 грн.), решта складових пред’явленої до стягнення суми боргу не оспорюється. Доводи відповідачів у цій частині правильно відхилені судом першої інстанції та не підлягають врахуванню під час апеляційного перегляду справи. Так, розмір відсотків за порушення позичальником умов договору був збільшений Банком ще з березня 2008 р. (а.с. 6), даних про оспорювання цього збільшення відповідачами в справі немає. Навпаки, частковими сплатами цих відсотків, укладенням 23.03.2009 р. додаткової угоди № 3 до кредитного договору (а.с. 15), за якою сплата нарахованих за період з 01.01.2009 р. по 30.01.2009 р. відсотків переносилася на період з 01.02.2011 по 10.02.2011 р., а у випадку невиконання поточних зобов’язань було підтверджено право Банку вимагати дострокового повернення усього належного за кредитним договором, відповідачі визнали новий розмір відсотків. Твердження про незаконність і протиправність підвищення Банком відсоткової ставки, умисне затягування звернення до суду – не ґрунтуються на законі, оскільки на час підвищення ставки законодавчої заборони для цього не було і сторона договору на це вільно погодилася, а до суду кредитор вправі був звернутися на свій розсуд у межах строку позовної давності.
Зазначені обставини правильно встановлені судом, до спірних правовідносин вірно застосовані норми ЦК України щодо підстав виникнення зобов’язань за договорами кредиту, поруки, їх виконання. Особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов’язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи відповідні наслідки (ст.ст. 12-14 ЦК України). За змістом ст.ст. 11, 509, 526, 553, 554, 611, 614, 623, 625, 1046, 1049, 1054 ЦК України, цивільно-правові зобов’язання виникають з договорів і повинні виконуватися належним чином, особа відповідальна за порушення зобов’язання, позичальник, який уклав і не виконує кредитний договір, повинен відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у разі невиконання зобов’язань позичальником.
Суд розглядає цивільну справу на підставі поданих доказів, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору (ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України).
Відтак, позов доведено, суд дійшов своїх висновків з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дав правильну оцінку доказам у сукупності тому на підставі ст. 308 ЦПК України апеляцію, яка рішення суду не спростовує, слід відхилити, рішення суду – залишити без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилити, рішення Виноградівського районного суду від 18 червня 2010 р. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді