Справа № 2-а-869/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               23 листопада  2010 року

    Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                Заставенко М.О.

при секретарі                      Босовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про поновлення строку на звернення за захистом порушеного права та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом (а.с.12) до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про поновлення строку на звернення за захистом порушеного права та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %. Просить суд відновити їй строк для звернення до суду та визнати дії відповідача щодо недосплаченої щомісячної допомоги до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов’язавши зробити зазначене нарахування допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по  час розгляду справи у суді.

 Позивач в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його присутності. Надав суду заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначив, що в силу похилого віку та стану здоров’я не розуміється у законах, а службові особи органу Пенсійного фонду України на протязі всього часу безпідставно переконували, у тому числі в засобах масової інформації, у правомірності своїх дій. Про порушення своїх прав він дізнався тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації після прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року за № 6-рп-2007 та до теперішнього часу її соціальні права не захищені. Просила суд поновити їй строк для звернення з адміністративним позовом про захист порушеного права.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином,  заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі представника відповідача та на підставі доказів, наданих у справі.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі  м. Макіївки про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1І, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в  Червоногвардійському районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення „Дитини війни”, що знаходиться у матеріалах даної справи.

На звернення позивачки про перерахування пенсії, відповідач листом № 1711/Н-27-01-03 від  22.09.2010 року відмовив їй у перерахування і призначенні пенсії відповідно до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.7-8).    

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Позивачу виплачувалась щомісячна державна соціальна допомога в розмірі з 01.01.2008р.- 47,00 грн., з 01.04.2008р. -48,10 грн., з 01.07.2008р.-48,20 грн., з 01.10.2008р.- 49,80грн. по теперішній час.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з                      31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Крім того, підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до  01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з  22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року №835-6, статтею 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року № 2154-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Аналіз приписів даної норми передбачає три різновиди соціальних виплат, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме: які:

-   визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати;

-   в абсолютних сумах;

-   у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком .

Таким чином, норми Законів України „Про Державний бюджет України на 2009 рік", „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачають право Кабінету Міністрів України у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії, тобто, суд вважає, що при сплаті соціальних виплат „Дітям війни" у 2009, 2010 роках, у зв'язку з вищевикладеним, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи викладене суд визнає, що вимоги позивача про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року на день винесення судом рішення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання позивача щодо  зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки надалі виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд враховує, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, тому суд вважає, що у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень                          статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Пропущений з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести ОСОБА_1  нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України   № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України  № 10-рп-2008 від 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 23 листопада 2010 року та забезпечити її виплату, з урахуванням фактичних виплат.

У задоволенні решти позовних вимог Позивача відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ