Справа № 2-1263/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       24 листопада 2010 року                                                              м. Берегово

                                    Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                       Головуючого:    Ільтьо І.І.

                                       при секретарі:    Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Берегівської міської ради про визнання права власності на нежиле приміщення магазину,    

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд  із позовом до Берегівської міської ради про визнання права власності на приміщення магазину зазначивши, що 28 грудня 2007 року згідно договору купівлі – продажу, нею було придбано нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу був належним чином зареєстрований в Берегівському РБТІ.

Згідно рішення Берегівської міської ради від 29.08.2008 року за №99 позивачці надано дозвіл на внутрішнє перепланування нежитлових приміщень під магазин промтоварів за вище вказаною адресою.

Незважаючи на те, що позивачка є власником нерухомого майна, виготовив технічний паспорт, а також проектну документацію внутрішнього перепланування нежитлових приміщень під магазин промтоварів, сплатила адміністративний штраф, перереєструвати нежитлову будівлю на своє ім’я без рішення суду не може, через факт самочинно проведеної реконструкції.    

Визнання права власності на вказане нежитлове приміщення магазину необхідно позивачці для реєстрації самочинного перепланування.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з’явились, однак представник подав заяву в якій просить розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача  виконавчого комітету   Берегівської міської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Берегівської міської ради від 24.11.2010 року за № 2727/03-17, яка подана до суду, за підписом в.о. міського голови О. Гладун вбачається, що відповідач не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1.

Статтею 392  ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

 Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачами у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 376, 392 ЦК України , ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в цілому на нежитлове приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

          Суддя:                                                                                       І.І.  ІЛЬТЬО

Справа № 2-1059/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       21 вересня 2010 року                                                              м. Берегово

                                    Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                       Головуючого:    Ільтьо І.І.

                                       при секретарі:    Куні О.І.,

з участю  позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконкому Берегівської міської ради про визнання права власності на будівлю,    

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд  із позовом до Берегівської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю.

Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повного рішення суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.  

Керуючись ст.ст. 328, 376, 392 ЦК України , ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, право власності в цілому на нежитлову будівлю цеху по виробництву туалетного паперу з надвірними спорудами та будівлями під АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

          Суддя:                                                                                       І.І.  ІЛЬТЬО