справа №2-13198/10
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
13 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання відмови неправомірною, про зобов’язання вчинити певні дії, про стягнення суми, –
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання відмови неправомірною, про зобов’язання вчинити певні дії, про стягнення суми.
Ознайомившись із матеріалами вказаної позовної заяви та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють порядок пред’явлення позову і відкриття провадження по даній категорії справ, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі на підставі нижчевикладеного.
Так, згідно ст.15 ч.1 п.2 ЦПК України в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI, категорія справ про спори за позовами, аналогічними із позовом ОСОБА_1, відносилась до юрисдикції судів загальної юрисдикції та розглядалась цими судами в порядку цивільного судочинства, однак лише в той період часу, коли вказана норма закону була чинною – до дня визнання відповідним органом такою, що не відповідає Конституції України.
Нормою ст.ст.147, 150, 152 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України та саме цей суд вирішує, окрім іншого, питання про відповідність законів Конституції України, які, закони, за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI, на підставі якого згадана вище категорія справ за позвами, аналогічними із позовом ОСОБА_1, була вилучена з юрисдикції адміністративних судів та передана до цивільної юрисдикції. Цим же Рішенням Конституційного Суду України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ст.15 ч.1 п.2 ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI. Окрім того, Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010 визначено, що визнані неконституційними положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI та положення ст.15 ч.1 п.2 ЦПК України втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення. Зазначене положення щодо чинності законів, визнаних неконституційними, закріплено і нормою ст.152 Конституції України.
Відповідно до норми ст.122 ч.4 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду.
Отже, враховуючи зміст норми ст.2 ч.3 ЦПК України, в якій зазначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій (наприклад, відкриття провадження в справі), розгляду і вирішення справи, приходжу до висновку про фактичну відсутність на час вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 чинної норми закону, яка є підставою для розгляду такої позовної заяви ОСОБА_1 в судах саме в порядку цивільного судочинства. Натомість, ця категорія справ щодо спорів з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тощо відповідно до норми ст.18 ч.1 п.3 КАС України, чинної з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010, тобто з 09 вересня 2010 року, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Підсумовуючи вищевикладене з урахуванням тієї обставини, що Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010, як безпосередньо зазначено в його резолютивній частині, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, вважаю за необхідне на підставі ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання відмови неправомірною, про зобов’язання вчинити певні дії, про стягнення суми, оскільки заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Окрім того, відповідно до ст.83 ч.1 п.3, ст.83 ч.2 п.3 ЦПК України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року у випадку відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору та сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається ухвалою суду позивачеві.
Згідно ж п.16 Наказу Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» від 22.04.1993 року державне мито (судовий збір) повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло. При цьому такий порядок повернення даного виду судових витрат розповсюдження і на витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, про що дозволяє зробити висновок положення п.13 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21.12.2005 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 15, 83, 122, 208-210 ЦПК України, ст.ст.147, 150, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010, –
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання відмови неправомірною, про зобов’язання вчинити певні дії, про стягнення суми – відмовити .
Роз’яснити позивачу, що усі справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Зобов’язати Управління державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повернути ОСОБА_1 сплачені 10 вересня 2010 року через ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати:
• судовий збір (державне мито) в розмірі 51 гривні, сплачений на р/р 31416537700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу державне мито (квитанція 28659.292.1 від 10 вересня 2010 року);
• витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, сплачені на р/р 31218263700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді (квитанція 28659.292.5 від 10 вересня 2010 року).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.
Суддя А.В. Брага