ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
08 листопада 2010 р. Справа № 2-а-3940/10/0270 м. Вінниця
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по єдиному податку
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку.
Встановивши невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, судом ухвалою від 08.10.2010 року дану позовну заяву було залишено без руху. Для усунення недоліків судом був встановлений п`ятиденний термін з моменту отримання Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією (далі - Вінницька МДПІ) зазначеної ухвали. Згадані в ухвалі про залишення без руху обставини та недоліки позовної заяви в своїй сукупності позбавляли суд можливості відкриття провадження в адміністративній справі, так як в подальшому це б вплинуло на якість та строки її розгляду.
Згодом, а саме 21.10.2010 року на виконання вимог ухвали позивачем була подана до суду заява про поновлення строку (вх. №22716).
Втім інші суттєві недоліки, викладені в ухвалі суду від 08.10.2010 року, усунення яких вимагалось шляхом надання повної інформації та достатніх доказів стосовно дати виникнення заборгованості у відповідача, динаміки її виникнення та часткового погашення, позивачем не опрацьовано та не усунено.
Ознайомившись з даною заявою, суд з’ясував, що позивач - Вінницька МДПІ звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом в сумі 634 грн. 48 коп. Заборгованість виникла в зв`язку з несплатою єдиного податку по граничним термінам сплати: 21.09.2009 року; 20.10.2009 року; 20.11.2009 року.
У даних спірних правовідносинах суб’єкт владних повноважень - Вінницька МДПІ реалізовував надані йому владні управлінські функції по веденню оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів на підставі законодавства.
Посилаючись у заяві на п.п. 15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України "Про погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, позивач вважає, що податковий борг, який виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1092 календарних днів від дня узгодження податкового зобов`язання. Якщо ж платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу.
З огляду на викладені обставини, позивач клопотав про поновлення строку звернення до суду по справі №2-а-3940/10/0270.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ч. 3 ст. 99 КАС України, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що за клопотанням особи, яка бере участь у справі пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Тобто для поновлення встановленого законом процесуального строку суд має встановити поважність причини його пропущення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Варто відмітити, що з метою додержання п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України та вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд своєю ухвалою від 08.10.2010 року акцентував увагу позивача на тому, що п. 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було внесено зміни до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, які набули чинності з 30 липня 2010 року.
Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.
В той же час, нова редакція ст. 99 КАС України містить частину п`яту, яка передбачає спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Щодо строків звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків, то для пред`явлення таких позовів спеціальних строків КАС України не передбачено.
По суті вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України викладеною у інформаційному листі № 1343/11/13-10 від 27.09.2010 року, відповідно до якого, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред’являтися протягом шести місяців з дня виникнення податкового боргу.
На ряду з цим, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з моменту внесення змін до процесуального закону.
Як вбачається з позовних матеріалів, часом порушення прав та законних інтересів Вінницької МДПІ є остання подія у відносинах - момент несплати належної до сплати суми єдиного податку, тобто 21 вересня 2009 року, 20 жовтня 2009 року та 20 листопада 2009 року. Таким чином, про існування вказаної заборгованості позивачу стало відомо ще в вересні, жовтні та листопаді 2009 року, проте, позов подано до суду 06 жовтня 2010 року.
Стаття 100 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На переконання суду, внесення змін до законодавства та посилання на норми інших законів, зокрема підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки не є об’єктивно непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважали звернутись до суду з моменту (дня) виникнення податкового боргу по єдиному податку. Фактично ж позивач жодним чином не був позбавлений права (тобто мав реальну можливість) на юридичний захист в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, позивач міг скористатись правом на своєчасне звернення до суду з даною позовною заявою, натомість, адміністративний позов, датований 30.09.2010 року, надійшов на адресу суду 06.10.2010 року, що підтверджується відповідним штампом за вх.№21311, який міститься на першій сторінці позовної заяви.
Аналізуючи вказані вище норми, оцінюючи надані докази, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованим, а відтак відсутні підстави для його задоволення.
Суд звертає увагу, що дотримання вимог ст. 106 КАС України до позовної заяви є обов`язковим. Якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви, зазначених у статті 106 КАС України, суддя залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки. В ухвалі від 08.10.2010 року про залишення позовної заяви без руху, суд надав чіткі і зрозумілі вказівки на недоліки позовної заяви.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суддя постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, і позовна заява вважається поданою в день її первинного подання до адміністративного суду (ч.2 ст.108 КАС України). Це має значення тоді, коли позовну заяву подано в межах строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, але недоліки усунуто після закінчення цього строку. У цьому випадку строк для звернення з адміністративним позовом не вважається пропущеним.
Якщо ж позивач своєчасно не усунув недоліків позовної заяви, суддя своєю ухвалою повертає заяву особі, яка її подала (п.1 ч.3 ст.108 КАС України).
Надіслане позивачем - Вінницькою МДПІ окреме клопотання до позовної заяви на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 08.10.2010 року, не може вважатись повним виконанням вимог згаданої ухвали суду.
Отже в даному випадку, позивач не виконав вимоги ухвали та не надав письмове пояснення з обґрунтуванням причин її невиконання.
Таким чином, в ході проведення підготовчих дій при дослідженні матеріалів справи суд, вивчивши письмові додатки що долучені до адміністративного позову, дійшов висновку, що позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме не в повній мірі усунено недоліки поданої позовної заяви.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
А відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду з тотожним адміністративним позовом в порядку, встановленому законом. В подальшому, суддя вирішуватиме питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі як за новою позовною заявою.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.ст. 165, 186, 254 КАС України,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: Чернюк Алла Юріївна