ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.11.10Справа №2а-7549/10/15/0170
(14:51)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Маляр К.В., за участю
представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_2
до Сакської районної державної адміністрації АР Крим
про визнання незаконною відмову
Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської районної державної адміністрації АР Крим про визнання незаконною відмову в погодженні місця розташування земельної ділянки та зобов’язання відповідача виконати дії, щодо погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1.
Також позивач надав клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження землями, на яких розташована земельна ділянка, відносно якої подана заява про її вибір.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.10р. позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Стаття 121 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земельних ділянок державної або комунальної власності, зокрема для індивідуального дачного будівництва –не більше 0,10 гектара.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у письмових запереченнях на адміністративний позов проти позову заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Сакської районної державної адміністрації АР Крим із заявою про вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території АДРЕСА_1. Факт подання позивачем заяви до Сакської районної державної адміністрації АР Крим про вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території АДРЕСА_1 відповідачем не заперечувався.
Листом від 21.05.2010р. за № 0122/2-16254 Сакська районна державна адміністрація, повідомила ОСОБА_2, що розглянувши заяву про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території АДРЕСА_1 та за результатами розгляду відповідач відмовляє в задоволенні вказаної заяви у зв’язку з тим, що дана земельна ділянка раніше планувалась до відводу КП “Діамант-А”(а.с.5).
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі. Статус та повноваження місцевих державних адміністрацій визначаються насамперед ст.118 Конституції України, а також Земельним кодексом України та Законом України “Про місцеві державні адміністрації”.
Положеннями ст.17 ЗК України, ст.21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать в тому числі і розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України. Ці положення вказують на те, що місцеві державні адміністрації можуть розпоряджатися землями у випадку: безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам (ст.118 ЗК України); вилучення та надання у власність та користування земельних ділянок державної власності у випадках, визначених ч.ч.3-5 ст.122, ст.ст.149, 150 ЗК України; у разі продажу земельних ділянок державної власності (ст.128 ЗК України).
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно приписів ст.6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що регулювання відносин щодо розпорядження місцевими державними адміністраціями землями державної власності здійснюється на підставі відповідних розпоряджень.
Крім того, відповідно до приписів ст.50 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону, тобто лише акти органів місцевого самоврядування підлягають судовому оскарження. В свою чергу листи не є актам місцевих державних адміністрацій в розумінні положень зазначеного Закону, що унеможливлює їх оскарження судовому порядку.
Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
– на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
– з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
– обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
– безсторонньо (неупереджено);
– добросовісно;
– розсудливо;
– з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
– пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
– з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
– своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Враховуючи те, що за завою позивача про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1, Сакською районною державною адміністрацією не прийнято будь-якого розпорядження, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача щодо дотримання встановленої законом процедури розгляду земельних питань.
Позовні вимоги про визнання незаконною відмову в погодженні місця розташування земельної ділянки та зобов’язання відповідача виконати дії, щодо погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, тому що відповідачем не було прийнято у встановленому порядку рішення про відмову у погодженні місця розташування земельної ділянки.
Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п.2-3 ч.2 ст.167 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Враховуючи необхідність повного захисту прав і інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів за заявою ОСОБА_2 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1 та зобов’язати Сакську районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_2 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.11.2010 року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 12.11.2010 року
Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 158-161, ч.1 ст.162, 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Сакської районної державної адміністрації АР Крим щодо невжиття у встановленому законом порядку заходів за заявою ОСОБА_2 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1
3. Зобов’язати Сакську районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_2 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка на відстані 100-500м від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території АДРЕСА_1.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити
5. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.