Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Макаренко В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії-,
В С Т А Н О В И В:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії.
В обгрунтування заявленого просить дії відповідача визнати неправомірними та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Єнакієве Донецької області провести йому перерахунок основної та додаткової пенсій по інвалідності у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 листопада 2009 року з проведенням виплати недоотриманих сум за період з 1 листопада 2009 року по 1 травня 2010 року, посилаючись на те, що він є ліквідатором наслідків аварій на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3-ї групи, а тому розмір його пенсії має складати 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком.
24 березня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії, але УПФУ у м. Єнакієве направило йому відповідь від 12 квітня 2010 року про доплату йому за минулий час пенсії та про виплату у майбутньому її у мінімальному розмірі, йому було відмовлено у проведенні даного перерахунку.
Просить стягнути на його користь недоплаченої пенсії за минулий час в сумі 11782 гривни 40 коп. та зобов’язати в майбутньому безстроково виплачувати йому пенсію по інвалідності в розмірі 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткову пенсію 50% мінімальної пенсії за віком.
Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве Донецької області у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що Управління Пенсійного Фонду у м. Єнакієве Донецької області вважає свої дії щодо нарахування позивачеві та сплати пенсії правомірними, оскільки керується при цьому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів», згідно якого з 1 січня 2008 року внесені зміни до ст. 50, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено, що для інвалідів третьої групи с числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році ( до зазначеної категорії відноситься і позивач) мінімальний розмір пенсії по інвалідності не може бути нижчим 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія складає 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а редакція зазначених статей Закону до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а також керуються постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії інвалідам 3 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може бути нижчим 870 гривен, а додаткова пенсія для зазначеної категорії осіб 15% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 відповідно до якої мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи не може бути нижче 980 гривен, а додаткова пенсія для зазначеної категорії осіб – 15 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Також, представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве посилається на те, що перерахунок ОСОБА_1 може бути проведений лише з 1 квітня 2010 року, оскільки він звернувся до них з заявою про проведення перерахунку 24 березня 2010 року, а згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсії проводиться з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
Позивач ОСОБА_1. отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має 1 категорію та третю групу інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11 березня 2003 року та посвідченням серії НОМЕР_2 від 17 травня 2003 року, згідно якої він визнаний інвалідом 3 групи безстроково.
Відповідач Управління Пенсійног Фонду України у м. Єнакієве сплачує позивачу основну та додаткову пенсію на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам третьої групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії для інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005 та у рішенні № 6-рп від 09.07.2007 року), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Таким чином суд, вважає, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідач повинен провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як, встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 24 березня 2010 року звернувся до відповідача з заявою про проведення йому перерахунку пенсії, а згідно до листа Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве від 12 квітня 2010 року йому було відмовлено у проведенні перерахунку призначеної основної та додаткової пенсії.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про проведення зазначеного перерахунку з 1 листопада 2009 року, суд вважає ці вимоги обгрутованими, оскільки порушене право позивача підлягає захисту не з дня звернення його до Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве з заявою про перерахунок пенсії, а з 1 листопада 2009 року, тобто з того часу, коли до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було внесено зміни та доповнення Законом України № 213 від 5 жовтня 2006 року, який набрав сили 1 листопада 2006 року, де у ст. 67 Закону передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного Фонду України зобов’язані здійснювати перерахунок пенсії саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму.
У частині задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача виплатити недоотриману суму пенсії суд вважає необхідним відмовити, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Виплата недоотриманої суми пенсії є наслідком здійснення перерахунку, тобто має бути здійснена тільки після його проведення.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Конституцією України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії – задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Єнакієве щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії з 1 листопада 2009 року – неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Єнакієве Донецької області здійснити з 1 листопада 2009 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 6 ( шість) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та провести доплату у розмірі 11782 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривни 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.
Суддя