П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Парфьонової Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої суми на оздоровлення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання неправомірності дій відповідача по відмові у проведенні перерахунку отримуваних ним сум щорічної допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яку він з 2002 року отримував у розмірі, менше ніж це передбачено законом. У добровільному порядку відповідач відмовляється донарахувати та виплатити йому недоплачену суму з 2002 року, тому він просить визнати дії відповідача противоправними, та стягнути з відповідача недоплачену суму на оздоровлення за 2002-2008 роки у розмірі 9580 гривен 90 коп.
В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та у судовому засіданні пояснив, що позивач дійсно є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом 3 групи та отримує щорічну державну допомогу на оздоровлення, яка виплачувалась йому у відповідності із Постановою КМУ № 836 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За 2004 рік він отримав державну допомогу у сумі 26 гривен 70 коп., а з 2005 по 2007 рік включно у розмірі 100 гривен щорічно, за 2008 рік – 90 гривен. При цьому допомогу за 2004 рік він отримав 12 серпня 2004 року, за 2005 рік 11 жовтня 2005 року, за 2006 рік - 26 вересня 2006 року, за 2007 рік 28 листопада 2007 року, за 2008 рік 27 січня 2010 року.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно копії посвідчення, позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи, категорія 2 та інвалідом 3-ї групи, а з травня 2007 року інвалідом № групи 1 категорії.
Відповідно довідки відповідача, позивач знаходиться на обліку в Управління праці та соціального захисту населення як інвалід 3 групи.
Відповідно довідки відповідача, позивачу за 2004- 2008 роки виплачена державна допомога у розмірі за 2004 рік - 26 гривен 70 коп., а з 2005 - 2007 роки включно у розмірі 100 гривен щорічно, за 2008 рік – 90 гривен. При цьому допомогу за 2004 рік отримав 12 серпня 2004 року, за 2005 рік 11 жовтня 2005 року, за 2006 рік 26 вересня 2006 року, за 2007 рік 28 листопада 2007 року, за 2008 рік 27 січня 2010 року.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3-ї групи 1 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а інвалідам 3-ї групи 2 категорії – в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат і дана редакція закону діяла з 6 червня 1996 року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» була зупинена дія абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7, ч.4 ст. 48 вищезазначеного закону на 2006 рік.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про державний бюджет України на 2007» рік зупинена дія абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7, ч.4 ст. 48 вищезазначеного закону на 2007 рік.
Але Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 рік від 9 липня 2007 року визнав неконституційними зазначені зміни і, таким чином, з 9 липня 2007 року відновлена дія ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачала щорічну допомогу на оздоровлення інвалідам 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали у результаті Чорнобильської катастрофи» викладена у наступній редакції «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України» , але Конституційний Суд своїм рішенням №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року визнав неконституційними зазначені зміни, тобто відновив дію ст.48 вищезазначеного закону у попередній редакції.
Таким чином позивачу ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи з 22 травня 2008 року необхідно проводити виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Посилання представника відповідача на те, що виплати проводились у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2005, 2007, 2008 роках суд вважає необґрунтованим по наступним підставам.
Законом «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом. Встановлений законом розмір допомоги (чотири або п’ять мінімальних заробітних плати) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.
Частиною першою статті 67 зазначеного Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним виплат, пенсій та компенсацій підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Але, відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а позивач ОСОБА_3 у 2004, 2005, 2007, 2008 роках має право на отримання такої допомоги саме у цьому розмірі.
При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити:
2004 рік - виплачено 12 серпня 2004 року, розмір мінімальної заробітної плати - 205 гривен (Закон України № 380-4 від 26 грудня 2002 року) х 5 - 26 гривен 70 коп. = 998 гривен 30 коп.
2005 рік - виплачено 11 жовтня 2005 року, тому розмір мінімальної заробітної плати - 332 гривни (Закон України № 2285-4 від 23 грудня 2004 року) х 5 - 100 гривен = 1560 гривен.
2007 рік - виплачено 28 листопада 2007 року, тому розмір мінімальної заробітної плати 460 гривен (Закон України № 749-5 від 15 березня 2007 року) х 4 - 100 гривен = 1740 гривен.
2008 рік – виплачено 27 січня 2010 року, тому розмір мінімальної заробітної плати – 869 гривен (Закон України № 380-4 від 29 жовтня 2009 року) х 4 - 90 гривен = 3386 гривен.
Таким чином, загальний розмір недоплаченої допомоги на оздоровлення складає: 998 гривен 70 коп. + 1560 гривен + 1740 гривен + 3386 гривен = 7684 гривни 70 коп. і саме ця сума підлягає стягненню.
Вирішуючи питання по спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що найбільш ефективним та адекватним способом захисту прав позивача, буде визнання дій неправомірними та покладення на Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради зобов’язання вчинити певні дії, а саме: здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 7684 гривни 70 коп. за рахунок коштів Державного Бюджету України з реєстраційного рахунку 35213043001479 в ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 код 25953965.
Керуючись ст.4, 6,7, 8, 9,10, 11, 12, 15, 158-163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої суми на оздоровлення – задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 та 2008 роки у сумі 7684 ( сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривни 70 коп. за рахунок коштів Державного Бюджету України з реєстраційного рахунку 35213043001479 в ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 код 25953965.
На підставі частини 3 стаття 160 КАС України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п»ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 червня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 25 червня 2010 року.
Суддя