Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
УХВАЛА
17.01.07 р. № 465/18-06
Колегія суддів Київського міжобластного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Зеленіної Н.І.
Суддів:
Андрейцевої Г.М.
Швеця В.О
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” на рішення господарського суду Київської області від 18.12.2006 року
у справі № 465/18-06 (суддя Кошик А. Ю.)
за позовом Закритого акціонерного товариства “Зодча Діадема”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс”, м. Фастів
про розірвання договору № 012/09 від 15.09.2004 року та стягнення штрафних санкцій в розмірі 109 750 грн.
в с т а н о в и в:
Закрите акціонерне товариство “Зодча Діадема” звернулося господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” про розірвання договору між ЗАТ “Зодчі Діадема” та ТОВ “Інжпромбудсервіс” № 012/09 від 15.09.2004 року про участь у будівництві навчально-житлового комплексу в кварталі вул. Індустріальна та пров. Індустріальний в Солом’янському районі м. Києва в н6овій редакції за додатковою угодою до договору від 07.06.2006 року та стягнення штрафних санкцій в розмірі 109 750 грн. згідно п. 7.8 договору (згідно заяви про уточнення розрахунку, а. с. 53-56).
Рішенням господарського суду Київської області від 18.12.2006 р. у справі № 465/18-06 (а. с. 98-103) позов задоволено частково; розірвано договір № 012/09 від 15.09.2004 року про участь у будівництві навчально-житлового комплексу в кварталі вул. Індустріальна та пров. Індустріальний в Солом’янському районі м. Києва, укладений між ЗАТ “Зодча Діадема” та ТОВ “Інжпромбудсервіс”; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” на користь Закритого акціонерного товариства “Зодча Діадема” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 109 750,00 грн. залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.12.2006 р. у справі № 465/18-06 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу не може бути прийнято до розгляду і має бути повернуто скаржнику з наступних підстав.
В прохальній частині апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.12.2006 р. у справі № 465/18-06 повністю.
В якості доказу сплати державного мита до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 1557 від 25.12.2006 р. на суму 42 грн. 50 коп.
При оформленні платіжного документа про перерахування державного мита за подання апеляційної скарги слід керуватися вимогами Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. “Про державне мито”, Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.1993 р. і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19.05.1993 р. за № 50, та листом Державного казначейства України від 22.03.2005 р. № 03-04/228-2409.
Відповідно до п. п. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 р. зі змінами “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п. п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 р. зі змінами “Про державне мито” із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “а” пункту 2 статті 3 в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005, який набув чинності з 31.03.2005 р.).
Відповідно до п. п. “в” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. “Про державне мито” розміри ставок державного мита із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів сплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.
Скаржник в апеляційній скарзі оскаржує рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, тобто оспорюється немайнова вимога про розірвання договору та майнова про стягнення 109 750 грн. штрафних санкцій, кожна з яких підлягає оплаті державним митом окремо. Отже, сума державного мита, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, складає 591 грн. 25 коп. (42 грн. 50 коп. + 548 грн. 75 коп.).
Отже, скаржником не надано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 86, п. 3 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 18.12.2006 року у справі № 465/18-06 з доданими до неї матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс”.
2. Справу № 465/18-06 повернути господарському суду Київської області.
3. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам.
Головуючий суддя Зеленіна Н.І.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О