АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «23» листопада 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинського В.Г.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
за участю прокурора Сокровольського Я.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора відділу нагляду прокурора Чернівецької області Гучка В.І. на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 367 ч. 2 КК України повернуто прокурору Чернівецької області для організації провадження додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.
Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника митного ліцензійного складу СП «Ніко-Україна», будучи особою уповноваженою на декларування товарів, ввезених на митну територію СП «Ніко-Україна», являючись службовою особою цього підприємства, наділеною адміністративно-господарськими обов’язками щодо майна СП «Ніко-Україна», яке ввозиться на митну територію України та підлягає митному оформленню, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, всупереч вимог чинного законодавства, протягом липня 2000 року, не пересвідчившись у відповідності фактичній комплектації заявлених до декларування трьох транспортних засобів «Міtsubishi Раjего WGN» та зазначених відомостям про їх комплектацію у товарно-супровідних документах при їх переміщенні через митний кордон України, подав до митних органів (МП «Чернівці» Вадул-Сіретської митниці) вантажно-митні декларації з недостовірними відомостями про автомобілі, а саме: невірну кількість пасажирських місць в салонах цих автомобілів та відповідно код ТН ЗЕД 8702, що стало підставою для переміщення через митний кордон України 3-х автомобілів «Міtsubishi Раjего
Справа №11-424/2010р. Головуючий у І інстанції: Марчук В.Т.
Категорія ст.367 ч.2 КК України Доповідач: Марчак В.Я.
WGN», 2000 року випуску, із звільненням від сплати акцизного збору, заниженої суми податку на додану вартість при їх митному оформленні та випуску у вільний товарообіг, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на суму 69 135,68 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який станом на 2000 рік становив 17 грн., та спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Суд, розглядаючи дану кримінальну справу, в судовому засіданні дійшов висновку про неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, й повернув її на додаткове розслідування.
В постанові, зокрема зазначено, що обвинувачення про наділення ОСОБА_2 адміністративно-господарськими обов’язками потребує додаткової перевірки, яку провести в ході судового розгляду неможливо, оскільки на завершення судового розгляду справи відсутні не тільки беззаперечні докази, а і будь-які інші докази на підтвердження обвинувачення щодо підсудного ОСОБА_2 у вчиненні службової недбалості. Суд також вважає, що обвинувачення про наділення ОСОБА_2 адміністративно-господарськими обов’язками потребує додаткової перевірки, у зв’язку з неможливістю прийняття ним самостійного рішення по випуску автомобілів у вільний товарообіг. Крім того, є неповним проведення досудового слідства при дослідженні обставин, що стосуються товаро-супровідних документів на автомашини, на підставі яких ОСОБА_2 до графи 31 ВМД вніс дані про наявність 10 посадочних місць в автомобілях Міtsubishi Раjего та обставин, що стосуються сертифіката відповідності, на підставі якого ОСОБА_2 у графі 33 ВМД класифікував автомобілі за товарною позицією 8702. Також суд першої інстанції вважає, що орган досудового слідства не з’ясував питання про розмір шкоди, спричиненої злочином, який інкримінується ОСОБА_2, та вказує, що проведення таких слідчих дій є необхідними, оскільки спричинення шкоди входить до диспозиції ст. 367 КК України, а встановлення її розміру впливає на кваліфікацію даного злочину.
Прокурор вважає, що рішення про повернення справи на додаткове розслідування є незаконним, яке прийнято районним судом необґрунтовано і підлягає скасуванню.
Вказує, що органом досудового слідства було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на розкриття та розслідування даної кримінальної справи, встановлено та допитано всіх можливих свідків, належним чином витребувано, досліджено та прилучено до матеріалів справи необхідні документи, а посилання суду на істотну неповноту проведеного досудового слідства є необґрунтованим.
Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 подала на адресу апеляційного суду заперечення на апеляцію прокурора, в якій вона вказує, що постанова Першотравневого районного суду є законною і обґрунтованою та просить залишити її в силі.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, яка просила залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а апеляція задоволенню не підлягає.
Районним судом кримінальну справу щодо ОСОБА_2 повернуто на додаткове розслідування обґрунтовано.
Згідно вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявивши як ті обставини що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства не було виконано всіх вимог закону. Судом першої інстанції встановлена така неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки необхідно виконати ряд слідчих дій, а згідно ст. 103 КПК України, вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, покладається на органи дізнання.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України від 12.12.1991 р. дії, пов’язані із декларуванням транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та представництв, здійснюються особою, яка є представником декларанта. Повноваження особи декларанта має бути визначено таким чином, щоб особа могла здійснювати свої права і обов’язки декларанта в повному обсязі. Органом досудового слідства не встановлені права та обов’язки декларанта ОСОБА_2 – начальника митного ліцензійного складу СП «Ніко-Україна» та не з’ясовано, чи він діяв у межах своїх повноважень.
Крім того, суд обґрунтовано направив дану справу на додаткове розслідування, оскільки зазначені судом слідчі дії, які слід провести в ході досудового слідства, потребують проведення ряду оперативно-розшукових та слідчих дій з дотриманням вимог КПК України , а тому посилання прокурора в апеляції на незаконність рішення є безпідставними.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін .
Головуючий Тарбинський В.Г.
Судді Дембіцька О.О.
Марчак В.Я.