Справа   № 1-105/2010 р.

                                                               В  И  Р  О  К

                                                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      15  листопада 2010  року  Путильський  районний  суд Чернівецької  області

 у  складі :       головуючого судді                   Дідуха  Д.В

                                         секретаря                   Явніцької І.І..

                     з  участю  прокурора                   Порушника Р.І.

                                          адвоката                    ОСОБА_1  

           законного представника                       ОСОБА_2                                          

   розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні    кримінальну  справу     по   обвинуваченню:

                        ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

                        уродженця і жителя АДРЕСА_1,українця, громадянина України, з

                        середньою освітою,  не одруженого, учень ВПТУ №5 м.Чернівці                      

                        раніше  не судимого.

                  у  вчинені  злочину,  передбаченого  ст.  122 ч.1  КК  України,

                                             В С Т А Н О В И В:  

           Підсудний ОСОБА_3 15 серпня 2010 року біля 20 год.     в с.Замогила Дихтинецької сільської ради Путильського району Чернівецької області безпричинно,  умисно наніс  удар ногою по обличчю ОСОБА_4  в результаті чого спричинив  потерпілому  середнього ступеня  тяжкості тілесне ушкодження у вигляді   перелому верхньої щелепи, правої вилицевої кістки, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

          В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_3  вину  свою  у  вчиненому  злочині і цивільний позов визнав частково і показав, що 15 серпня 2010 року він  прийшов на спортивний майданчик, щоб пограти футбол. Біля школи були  хлопці, які грали у футбола, інші на сходах школи грали в карти. Він  поздоровався з хлопцями і коли підійшов до групи хлопців, які грали в карти, нічого не кажучи наніс удар ногою по обличчю ОСОБА_4, із-за чого в нього потекла кров із рота і носа.

   Не дивлячись на те, що  підсудний ОСОБА_5  свою    вину визнав частково,  його  вина доведена в судовому засіданні доказами, які належно зібрані  в кримінальній справі.

             Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 15 серпня 2010 року біля 17 год. він разом  із знайомими хлопцями прийшов до Замогильської школи пограти у футбол. На площадці були  хлопці які грали футбол. Він із знайомими хлопцями пішов грати у карти на сходах школи. В цей момент до них підійшов  ОСОБА_3 нічого не кажучи  наніс правою ногою удар йому по обличчю, із-за чого з рота та носа пішла кров. Після цього знайомі допомогли зійти в с.Дихтинець, звідки його відправили у Путильську ЦРЛ, а наступного дня відвезли на лікування у Чернівецьку обласну лікарню. За період лікування йому зробили дві операції, на покупку лікарств  батько підсудного  ОСОБА_3 давав гроші його матері. Свій  цивільний позов підтримує повністю.

               Свідок ОСОБА_6 показав, що того дня він знаходився на площадці біля школи. Як вдарив ОСОБА_3 ОСОБА_4 він не бачив, побачив вже коли останній тримався за обличчя і з носа текла кров.

              Свідок ОСОБА_7 показала, що вона була на площадці біля Замогильської школи і бачила як підійшов ОСОБА_5 до хлопців, що грали в карти і нічого не кажучи  вдарив правою ногою по обличчю ОСОБА_4, із-за чого із рота і носа у нього. пішла кров. Вони почали надавати йому медичну допомогу, а потім допомогли зійти   в с.Дихтинець, звідки його відправили до Путильської ЦРЛ.

               Свідок ОСОБА_8 показав в суді, що моменту нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_4 він не  бачив, тільки потім дізнався, що це  спричинив ОСОБА_5

                Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні покази як свідок ОСОБА_8

               Вина ОСОБА_3 крім цього підтверджується іншими доказами по справі:

              -протоколом усної заяви ОСОБА_4 про вчинений злочин \а.с. 5\

              - висновком   судово-медичної експертизи №1746втор. від 30 серпня 2010 року з якого    вбачається, що потерпілий  отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я /а.с.25-26/.                        

          Аналізуючи докази  вини підсудного ОСОБА_3 суд  кваліфікує його дії за ст.122 ч.1 КК України, умисне середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.                                      

      Призначаючи підсудному ОСОБА_3  вид  та міру  покарання,   суд  враховує   ступінь  тяжкості   вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості,  особу  підсудного ОСОБА_3, який позитивно характеризується по місцю проживання і навчання, вперше вчинив злочин.

             До пом?якшуючих обставин покарання суд відносить вчинення злочину в неповнолітньому віці.

      Обтяжуючих обставин покарання судом не встановлено.  

                  Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а це покарання у вигляді позбавлення  волі із застосуванням ст.75 КК України.

               Щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної   і моральної шкоди, то суд вважає, що матеріальна шкода не підлягає задоволенню, так як  позивач  не надав суду належних доказів, яка саме реально спричинена йому матеріальна шкода. Крім того в судовому засіданні встановлено, що кошти на покупку лікарств і інше надав батько підсудного ОСОБА_2 Тому суд вважає, що дана шкода позивачем не доведена, тому відшкодуванню не підлягає.

              Визначаючи суму моральної шкоди суд виходить з того, що потерпілому були спричинені середні тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи, правої вилицевої кістки, що спричинило фізичні і душевні страждання від болю, тривалий час знаходився на  лікуванні. На підставі цього суд визначає моральну шкоду в сумі 2500 грн.

               На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст.ст.  323 -  324  КПК  України,  суд

                                                                 З А С У Д И В  :

         Визнати  винним ОСОБА_3   у  вчинені  злочину,  передбаченому   ст.  122  ч.1  КК  України  і  обрати  йому  покарання  у  вигляді     позбавлення волі строком на два роки.

           На  підставі  ст.  75   КК  України   звільнити  засудженого ОСОБА_3  від   відбуття  покарання    з випробуванням, якщо протягом  одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

        На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

   Міру  запобіжного  заходу  до  вступу  вироку  в  законну  силу   залишити   попередньо  обрану -  підписку  про  невиїзд.  

  Цивільний позов задовільнити частково.   Стягнути із засудженого ОСОБА_3  на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 2500 грн.,  у відшкодуванні матеріальної шкоди відмовити.    

          Вирок  може  бути  оскаржено  протягом  15  днів   з  моменту  його  проголошення  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через    районний  суд.

С У Д Д Я: