Справа № 2-865/10

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року  

Борщівський районний суд Тернопільської області                                                                                                    

в складі: головуючого                  Зушман Г.І.

з участю: секретаря                    Кушнір Т.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Висічанської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Висічанської сільської ради, про визнання за нею права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 загальною дійсною вартістю 18 448 грн., як за спадкоємцем на підставі заповіту майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначила, що за життя ОСОБА_3 правовстановлюючі документи на будинковолодіння не оформила, тому вона не може оформити свої спадкові права на дане будинковолодіння.

Позивачка ОСОБА_1 в зал судового засідання  не з"явилася, від неї поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник позивачки – адвокат ОСОБА_4 в зал судового засідання  не з"явилася, від неї поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у її відсутності , позовні  вимоги  позивачки ОСОБА_1 задовольнити з підстав , викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Висічанської сільської ради в зал судового засідання не з"явився. Від сільської ради поступила письмова заява, в якій просять справу слухати у відсутності  представника та не заперечують проти задоволення позовних вимог позивачки.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Висічка померла ОСОБА_3

(свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1).

Ще за життя, а саме 12 травня 1998 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Висічанської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 09, яким заповіла все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось ОСОБА_1.

Борщівська державна нотаріальна контора листом від 06 серпня  2010 року №690/02-14 відмовила позивачці  у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_1 посилаючись на те, що на вказане майно відсутній правовстановлюючий документ, виданий на ім’я спадкодавця.

Щодо встановлення права власності померлої ОСОБА_3 на спірне будинковолодіння в судовому засіданні встановлено наступне.

     З доданих до матеріалів справи копії особового рахунку з погосподарських книг Висічанської сільської ради за  1986 - 1990 р.р, 1991-1995р.р. видно, що спірне будинковолодіння було власністю колгоспного двору. Єдиним членом даного двору станом на 15 квітня 1991 року (день набрання чинності Закону України “Про власність”) була ОСОБА_3.

Згідно чинних на той час ст.ст. 120, 123 ЦК (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).  

У судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 не втратила права на майно колгоспного двору, а тому являлася власником спірного будинковолодіння.  

Як вбачається з виписки  рішення 04 сесії 21 скликання Висічанської сільської ради від 03 листопада 1993 року, померлій ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,41 га., з них для обслуговування житлового будинку 0,11 га. та для ведення особистого підсобного господарства 0,30 га.

Згідно зведено - оціночного акту на спірне будинковолодіння, виготовленого Борщівським БТІ 10серпня 2010 року, загальна дійсна його вартість становить 18 448 грн.  Житловий будинок побудований у 1930 року.

      Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

     Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, що зазначено у відмові Борщівської державної нотаріальної контори від 06.08.2010 року № 690/02-14, а також  виразилось у видачі їй 20.10.2005 року за Р № 1461 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай).

З огляду на наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати  право  власності  на  будинковолодіння,  розташоване  в

АДРЕСА_1 за позивачкою ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_3.  

На підставі ст.ст. 331, 392, 1216, 1218, 1223, 1269 ЦК України, керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд –

                                вирішив:

      Позов задовольнити.    

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на будинковолодіння, загальною дійсною вартістю 18 448 грн., розташоване в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що належало  померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

     Апеляційну скаргу на рішення може бути  подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали  участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії, через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуючий: підпис.

     З оригіналом згідно.

     Суддя Борщівського районного суду                Г.І. Зушман