Судове рішення #12102068

Справа №2а-778/2010р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року          Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

                головуючого судді Шелудякова Л.В.,                            

                при секретарі Лабовкіній Г.Г.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приходько Олександра Васильовича – інспектора ДПС ВДАЇ м.Полтава ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приходько О.В. – інспектора ДПС ВДАЇ м.Полтава ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

    Зазначив, що 13 вересня 2010 року інспектором Приходько О.В. винесено постанову серії ВІ №135668 у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.  

    З вказаною постановою не погоджується, оскільки згідно постанови він перевозив вантаж не маючи при собі ліцензійної картки на право перевезення вантажу, чим порушив п.2.1 ПДР. Однак, вказаний вантаж він перевозив для власних потреб, на що ліцензія не потрібна.

    Враховуючи вказане, просив скасувати постанову про притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення, а справу закрити.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини  та просив позов задовольнити, скасувати постанову від 13 вересня 2010 року, провадження по справі закрити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с.24).

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи наявність достатніх доказів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1  дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

В  судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ №035731 від 13 вересня 2010 року, складеним  інспектором ДПІ Полтавської роти ДПС Приходько О.В., 13.09.2010 року о 14 годині 45 хвилин на 350 км автодороги Київ-Харків ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив вантаж не маючи при себе ліцензійної картки на право перевезення вантажу, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. З письмового пояснення до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 на автомобілі перевозив цеглу для використання в домашньому господарстві (а.с.4).

Відповідно до постанови серії ВІ №135668 від 13 вересня 2010 року за вказане правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП  у вигляді  штрафу у розмірі 425 грн.  (а.с.3).

Відповідно до ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в   його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги Закону інспектором ДПС Приходько О.В.  не були виконані.

Так, п. 2.4 а) Правил дорожнього руху зобов'язує водія, передати для перевірки працівнику міліції документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, тобто:  а)   посвідчення на право керування  транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б)      реєстраційний  документ  на  транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил – технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того,  
свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ,  що  підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;  в)     у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв – дозвіл, виданий Державтоінспекцією  МВС, у разі розміщення
реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС; г)  у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію  на  вантаж,   що перевозиться;  на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на
великовагових  і  великогабаритних транспортних засобах та транспортних   Засобах,  що здійснюють  дорожнє перевезення небезпечних  вантажів,  - документацію  відповідно до вимог спеціальних правил; г)    поліс    (сертифікат)   обов'язкового   страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати  при  собі відповідні підтвердні   документи (посвідчення).

Тобто п. 2.1, не передбачає наявності у водія ліцензійної картки, а тим більше передачі її для перевірки інспекторові.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за умови, якщо водій при керуванні транспортним засобам не   мав при   собі або не пред'явив чи не передав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що  підтверджують  право  користування  чи розпорядження транспортним засобом,   а у випадках передбачених законодавством,   належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться,   ліцензійної картки на транспортний засіб,   а так само поліса (договору) обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «зелена картка»).

Вказане свідчить, що склад правопорушення за даною статтею настає за умови, якщо у водія була відсутня ліцензійна картка, або він не пред’явив її,   ... у   випадках передбачених законодавством..., ПДР України, а саме п. 2.1, на який посилається  інспектор у протоколі про адміністративне правопорушення не передбачає наявності у водія та передачі інспекторові ліцензійної картки.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» вимагає наявності ліцензійної картки у перевізника, тільки у випадку здійснення ним вантажоперевезень, тобто тільки тоді, коли автомобіль рухається дорогою з вантажем, і цей вантаж не є власністю перевізника.

Як свідчать надані позивачем докази, а саме, розписка від 13 вересня 2010 року, він перевозив придбану для власних потреб цеглу на автомобілі, що йому належить (а.с.7-10).

Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія видається суб’єктам господарської діяльності, які надають послуги з перевезення. Державний комітет з питань регулярної політики та підприємства в листі № 4-45101328/4889 від 06 серпня 2001 року дав роз’яснення щодо перевезення власної продукції: здійснення суб’єктом господарських перевезень вантажів своїм автотранспортним засобом покупцям по договорам поставки не має потреби в одержанні ліцензії.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача. Відповідач повідомлявся про час і місце судового засідання, йому надсилались копії адміністративного позову та копії документів , що були додані до нього, про що є поштове повідомлення.

Ніяких доказів правомірності свого рішення та дій відповідач – суб’єкт владних повноважень суду не надав.

А тому, враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ВІ №135668 від 13 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення  про накладення  на  позивача адміністративного стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 425 грн., а провадження  по  справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за  ч.1  ст.126 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.126 ч.1, 247, 256, 268, 283, 287-289, 293 КУпАП  та ст.ст. 4,  9, 11,  71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Приходько Олександра Васильовича – інспектора ДПС ВДАЇ м.Полтава ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову серії ВІ №135668 від 13 вересня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАЇ м.Полтава ГУМВС України в Полтавській області Приходько Олександром Васильовичем про притягнення  ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати .

Провадження  по  справі   про  притягнення до  адміністративної  відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП  закрити  в  зв’язку  з  відсутністю  в його діях складу адміністративного правопорушення.  

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

ВІРНО:        

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація