Справа № 2-а-622/2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого по справі-судді Безпрозванного В. В.
при секретарі - Мізюн Р.І.,
за участю позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
В квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову ВЕ № 084187 від 04 січня 2010 року про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою ВЕ № 084187 від 04 січня 2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього накладено штраф в розмірі 340 грн. Зі вказаної постанови вбачається, що позивач, керуючи автомобілем Сузукі, державний номер НОМЕР_1, на а/д М-14 рухався зі швидкістю 80 км/год на ділянці дороги, де обмеження максимальної швидкості 50 км/год., чим порушив п. 12.45 ПДР.
Позивач вважає дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними та просить скасувати дану постанову через те, що вона винесена з порушенням вимог КУпАП, оскільки під час руху він повністю виконав всі вимоги правил дорожнього руху, тому в його діях відсутнє порушення ПДР.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника для участі у справі не направив, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином і своєчасно.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху підтверджується наданими суду доказами.
Із постанови ВЕ № 084187 від 04 січня 2010 року вбачається, що позивач, керуючи автомобілем Сузукі, державний номер НОМЕР_1, на а/д М-14 рухався зі швидкістю 80 км/год на ділянці дороги, де обмеження максимальної швидкості 50 км/год., чим порушив п. 12.45 ПДР, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Але будь – яких достовірних даних (фото, відео матеріали) про те, що позивач дійсно порушив норми ПДР відповідачем надано не було. Тому факт скоєння позивачем правопорушення доведено відповідачем не було.
Інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху не надано.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні матеріалами справи, суд вважає, що відповідачем зібрано не достатньо доказів щодо порушення позивачем правил дорожнього руху, а тому є підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати всі обставини, що підлягають з’ясуванню при винесенні постанови, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильності вирішення справи.
Крім того суд вважає, що причини пропуску строку на оскарження постанови, на які посилається позивач, можливо визнати поважними та поновити строк звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, безпідставним притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
Керуючись ст.ст.158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення ВЕ № 084187 від 04 січня 2010 року.
Скасувати постанову ВЕ № 084187 від 04 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 340 гривень.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Безпрозванний