Справа № 2-396

                                                                                                            2010 р.

Р і ш е н н я

і м е н е м             У к р а ї н и

16 листопада 2010 року                                                    Березанський районний суд

                                       Миколаївської області

в складі : головуючого судді                                               Дорошенко А.В.

               при секретарі                                                           Якубець С.В.

      з участю представника позивача             ОСОБА_1

      відповідачки                      ОСОБА_2

      3 особи: приватного нотаріуса Березанського

                районного нотаріального округу                          Мартинюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним, визнання його договором довічного утримання, розірвання договору та витребування майна з чужого незаконного володіння, -            

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_6 та  ОСОБА_4 04.08.2010р. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2. позивач ОСОБА_6 помер, позивачка ОСОБА_4 01.09.2010 р. звернулася до суду з уточненими позовними вимогами, які в подальшому -02.11.2010р. нею були уточнені та збільшені. Свої вимоги  щодо підстав звернення до суду позивачка  мотивує тим, що з 25.01.1947р. вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. За час шлюбу ними був придбаний будинок за адресою: АДРЕСА_1, який на підставі свідоцтва про право власності, виданим 22.10.1989р. виконкомом Коблівської сільської Ради зареєстрований Березанською філією ММБТІ 10.05.1990р. за реєстровим № 24 на ім’я ОСОБА_6 Враховуючи, що майно, придбане подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, на підставі ч.3 ст.368 ЦК України та ч.1 ст.60 СК України вона є власницею ?  частини житлового будинку і земельної ділянки.. Оскільки вона постійно проживала з ОСОБА_6 і на час відкриття спадщини інших спадкоємців не має, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину і на даний час їй повинен належати на праві власності весь будинок разом із земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що оскільки їй 89 років, вона є людиною похилого віку, тяжко хворою і потребує стороннього догляду,   в 2008р. відповідачка ОСОБА_2 почала доглядати за нею та чоловіком,  утримувати їх, за що вони пообіцяли їй, що після їх смерті належний їм будинок та земельна ділянка належатимуть їй.  В жовтні 2008р. її чоловік ОСОБА_6, будучи тяжко хворим, надав відповідачці ОСОБА_2 згоду на підписання договору їх довічного утримання, тому ОСОБА_2 повезла його до нотаріуса для підписання вказаного договору. Через деякий час відповідачка ОСОБА_2 повідомила чоловіка про те, що він підписав договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, так як для складання договору довічного утримання потрібно було виділити належну їй, як дружині, частку в натурі. З тим, що він підписав договір купівлі-продажу чоловік був не згоден, про що неодноразово звертався зі скаргами до прокуратури району, Березанської РДА та Миколаївської обласної юстиції.. Оскільки по договору купівлі-продажу відповідачкою ОСОБА_2 кошти за отриманий будинок та земельну ділянку не передавалися, а в самому договорі зазначено неправдиві відомості про сплату коштів до підписання договору,  укладений договір купівлі-продажу відповідачкою ОСОБА_2 вчинено  з метою приховання іншого правочину -договору довічного утримання., позивачка просить визнати договір купівлі-продажу  від 02.10.2008р.  удаваним. Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 в січні 2009р. залишила її та її покійного чоловіка без догляду, тобто перестала виконувати свої обов’язки по догляду за ними відповідно до договору довічного утримання від 02.08.2008р., позивачка просить  розірвати вказаний договір. Оскільки 09.04.2009р. відповідачка ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу спірного будинку та земельної ділянки з відповідачкою ОСОБА_5, не маючи права на його відчуження, позивачка просить  витребувати житловий будинок та земельну ділянку з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 та передати їй.  

В судовому засіданні представник позивачки вимоги підтримала і уточнивши їх, пояснила, що  ОСОБА_6 був власником будинку і домовився з відповідачкою ОСОБА_2 передати їй будинок, якщо остання буде доглядати його та його дружину. Відповідачка ОСОБА_2, без будь-якого доручення від ОСОБА_6, взявши документи в БТІ, звернулась до приватного нотаріуса за оформленням договору довічного утримання.. Оскільки для оформлення договору довічного утримання необхідно було визначити частки подружжя,  нотаріус порадила укласти договір купівлі-продажу, для чого необхідна була згода другого подружжя. ОСОБА_2 звернулась до Коблівської сільської Ради про оформлення згоди на відчуження будинку позивачки  ОСОБА_4, яка не бачачи, що написано в заяві, підписала її, вважаючи, що підписує згоду на оформлення договору довічного утримання. В нотаріальній конторі, куди привезли ОСОБА_6для підписання угоди, йому стало погано, викликали швидку допомогу і після надання йому медичної допомоги, в автомобілі він підписував договір, зміст якого йому  нотаріус не зачитувала.  Через 2 тижні після проведеного лікування, ОСОБА_6 дізнався про те, що підписав договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки,  після чого почав звертатися зі скаргами до Коблевської сільської Ради,  до обласної юстиції, Березанської РДА. Відповідачку  ОСОБА_2 викликали до сільської ради та РДА з вимогою розірвання укладеного договору, на що остання погодилася. Знову ж таки без доручень подружжя,  ОСОБА_2  отримала  в БТІ витяг і 09.04.2009р. уклала договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки з ОСОБА_5, яка повинна була доглядати за подружжям ОСОБА_6, але свої обов’язки не виконувала, відмовилася їх доглядати і  виїхала в Луганську область по місцю свого проживання. На даний час за позивачкою доглядає інша особа, яка здійснила за свої кошти поховання ОСОБА_6 Вважає, що договір, укладений 02.08.2008р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є удаваним, т.я. фактично було укладено договір довічного утримання., тому просить визнати його удаваним та розірвати  із-за невиконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх обов’язків, витребувати житловий будинок та земельну ділянку з чужого незаконного володіння  відповідачки ОСОБА_5 та передати їх позивачці  ОСОБА_4.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала і пояснила, що в 2008р. в Коблівській сільській Раді їй та її чоловікові запропонувала доглядати за  престарілим подружжям ОСОБА_4, на що вони надали згоду та доглядали за ними декілька місяців. З метою оформлення договору довічного утримання, вона разом з чоловіком звернулися до приватного нотаріуса Мартинюк О.Б., яка роз’яснила, що для укладення договору довічного утримання необхідно виділити частки подружжя на що буде затрачено значний час і  порадила укласти договір купівлі-продажу будинку. Вона взяла в сільській раді згоду позивачки на відчуження будинку, яку позивачка підписала у себе вдома, взяла в БТІ необхідні  довідки, привезла ОСОБА_6, який був лежачий, на своєму автомобілі до нотаріуса, де йому стало погано і для нього викликали швидку допомогу. Після того, як йому стало краще, на вулицю викликали нотаріуса і ОСОБА_6 підписав договір купівлі-продажу в автомобілі на задньому сидінні.. Через 2 тижні, коли ОСОБА_6 пройшов курс лікування і побачив договір, він почав з нею сваритися і скрізь скаржитися. З приводу скарг її викликали до сільської ради, після чого вона погодилася переписати договір на ОСОБА_5, яка повинна була доглядати за подружжям. Вони нотаріально переоформили договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки на ОСОБА_5 .Відповідачка ОСОБА_5 прожила  з позивачкою та її чоловіком близько 2 місяців, але не знаходила з ними спільної мови, хотіла продати будинок, а їх здати в будинок пристарілих.  За ними доглядала  і доглядає ОСОБА_7, яка лікувала подружжя та провела поховання ОСОБА_6.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, незважаючи на те, що була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надавши суду свої письмові заперечення на позов.. Посилаючись на  необґрунтованість позовних вимог та їх надуманість і бездоказовість, які мають на меті відверто і не прикро шахрайським способом заволодіти чужим майном, просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.  

Третя особа - приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. суду пояснила, що за оформленням договору довічного утримання звертався ОСОБА_6, але для його оформлення необхідно було виділити частки подружжя. Потім спірний будинок було продано, для оформлення договору купівлі-продажу було надано всі необхідні документи, в т.ч. згода позивачки на продаж будинку, експертна оцінка на відчуження, витяг з БТІ на відчуження.  ОСОБА_6 самостійно підписував договір купівлі-продажу, вона не знала про те, що в день підписання договору купівлі-продажу йому було погано і до нього викликали швидку допомогу. 09.04.2009р. було укладено другий договір купівлі-продажу вказаного будинку. Згідно укладених договорів  кошти передавались до їх укладення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9  з 25.01.1947 р. (а.с.). Будинок за адресою АДРЕСА_1, був придбаний під час шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_6 і відповідно до норм ч.1 ст.22 КпШС УРСР, ч.1 ст.60 СК України, ст..16 Закону України «Про власність», та ч.3 ст.368 ЦК України  належав до спільної сумісної власності  подружжя, проте був оформлений на ім’я ОСОБА_6 , що підтверджується  свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 22.10.1989р., виданим  виконавчим комітетом Коблевської сільської Ради народних депутатів Березанського району Миколаївської області та зареєстрованим в Березанській філії ММБТІ 10.05.1990р. за р.№24 (а.с.70), рішенням Коблевської сільської ради 34 сесії  4 скликання від 11.11.2005 р. № 10 про зміну нумерації будинку та назви вулиці, наявному в інвентаризаційній справі № 2011 Березанського ММБТІ, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим на підставі свідоцтва про право власності б/н від 22.10.1998р. виконавчим комітетом Коблевської сільської Ради народних депутатів Березанського району Миколаївської області (а.с.69) . На підставі державного акту  серії ЯЕ № 930091, виданого відділом земельних ресурсів у Березанському районі 25.07.2008 р., ОСОБА_6 був власником земельної ділянки площею 0,2229 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.71)

02.10.2008р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку з всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 2057 (а.с.11), згідно якого ОСОБА_2 прийняла земельну ділянку площею 0,2229 га та житловий будинок і сплатила 56191 грн..

Вказаний договір зареєстровано відповідачкою ОСОБА_2 27.11.2008р. в Березанській філії ММБТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.17).

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.  

  Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму( ст..655 ЦК ).

Таким чином, договір купівлі-продажу є оплатним та двосторонньозобов’язуючим , за яким продавець зобов’язаний передати майно у власність покупцеві, а покупець, в свою чергу, зобов’язаний сплатити обумовлену в договорі ціну. Основною  і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця..

Згідно умов договору купівлі-продажу від 02.10.2008 р.  кошти за продане майно в сумі 56191 грн. продавець одержав від покупця до складання цього договору (а.с.11).

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, при укладенні договору купівлі-продажу  від 02.10.2008р. ОСОБА_2 кошти за придбане майно ОСОБА_6 не сплачувала; ОСОБА_6, продавши будинок, разом із своєю дружиною весь час проживав  у спірному будинку, фактично залишаючись його власником.

Як зазначила в своїх позовних вимогах позивачка ОСОБА_4 і підтвердила відповідачка ОСОБА_2, укладаючи вказаний договір, ОСОБА_6 , як особа похилого віку – ІНФОРМАЦІЯ_1, який ,крім того, був тяжкохворим і лежачим, що підтверджується медичною довідкою (а.с.104) та поясненнями  даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10,  мав на меті отримання від відповідачки догляду та необхідної допомоги  йому та його дружині ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також хворіє та потребує постійного догляду за нею (а.с.103)..

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 він разом з дружиною ОСОБА_2 доглядали за подружжям ОСОБА_4, які були самотніми і потребували стороннього догляду. Маючи на меті укласти договір довічного утримання, вони  звернулися до приватного нотаріуса, яка їм роз’яснила, що для скорішого оформлення документів, краще укласти  договір купівлі-продажу будинку. Оформленням документів купівлі-продажу   займалася його дружина ОСОБА_2. В день оформлення договору купівлі-продажу він на своєму автомобілі привіз з дружиною  до нотаріуса ОСОБА_6, якому по дорозі стало погано і вони викликали йому швидку допомогу. Коли ОСОБА_6 стало краще, вони запросили до автомобіля нотаріуса і на задньому сидінні автомобіля дід підписав договір купівлі-продажу. Нотаріус не зачитувала договір,  ніяких грошей за будинок вони ОСОБА_6 не давали. Коли ОСОБА_6 підписував договір купівлі-продажу, він вважав, що підписує договір довічного утримання і тільки через деякий час коли йому стало легше і він ознайомився з документами, дід почав скандалити, писати скрізь скарги, звинуватив їх в обмані і вирішив розірвати договір.

Свідки ОСОБА_12- Коблевський сільський голова  та ОСОБА_13- секретар сільської ради підтвердили, що подружжя ОСОБА_6 були одинокі, не мали дітей, дуже часто хворіли, були лежачі та потребували постійного догляду, в зв’язку з чим за ними доглядала відповідачка ОСОБА_2 Між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено договір  купівлі-продажу будинку, але фактично повинен був бути укладений договір довічного утримання.  Після укладення договору дід неодноразово звертався до сільської ради зі скаргами на незаконність договору купівлі-продажу.

Відсутність у ОСОБА_6 волевиявлення на відчуження будинку за договором купівлі-продажу вбачається із скарг ОСОБА_6 до Коблевської сільської ради (а.с.25), до Миколаївської облдержадміністрації (а.с.21-22), головного управління юстиції у Миколаївській області (а.с.23-24) та його звернення до суду з позовними вимогами про визнання зазначеного договору недійсним від 04.08.2010 р.

Таким чином, судом встановлено, що  укладаючи договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, сторони фактично мали на меті укладення договору довічного утримання, за яким  ОСОБА_6 передавав у власність  ОСОБА_2 земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.  

Оскільки  фактично між сторонами відповідно до ст. .744 ЦК України укладено договір довічного утримання (догляду) відносини сторін повинні  регулюватися правилами, що його стосуються.

Згідно п.1 ч.1 ст.755 ЦК України  договір довічного утримання (догляду) може бути розірвання на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

Як показали в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_11, коли ОСОБА_6 стало відомо про те, що між ними укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, а не довічного утримання, між ними склалися неприязнені стосунки, почалися сварки та скарги на ОСОБА_2,  після чого ОСОБА_2 відмовилася  від подальшого догляду за подружжям ОСОБА_6.

Свідки ОСОБА_12 і  ОСОБА_13 підтвердили, що після скарг ОСОБА_6 до сільської ради щодо незаконності укладеної угоди та вимоги про її розірвання, ОСОБА_2 відмовилася від догляду за подружжям ОСОБА_6.  

Таким чином, оскільки відповідачка ОСОБА_2 свої обов’язки по догляду за подружжям ОСОБА_6 не виконувала, договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 02.10.2008 р. підлягає розірванню.

Правові наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду) передбачені ст..756 ЦК України, згідно до якої у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Відповідно до вимог ч.1 ст..754 ЦК України  набувач майна за договором довічного утримання не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку з всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 503 (а.с.116), згідно якого ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_5 прийняла земельну ділянку площею 0,2229 га та житловий будинок і сплатила 10 тис. грн.., зареєструвавши своє право власності . в Березанській філії ММБТІ (а.с.16).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 09.04..2009 р.  кошти за продане майно в сумі 10000 грн. продавець одержав від покупця до складання цього договору (а.с.73).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що укладаючи оплатний договір купівлі-продажу майна, сторони мали на меті  укласти договір довічного утримання подружжя ОСОБА_6, в зв’язку з чим грошові кошти за житловий будинок з господарчими спорудами та земельну ділянку відповідачкою ОСОБА_5 відповідачці ОСОБА_2 не сплачувалися, що підтвердили відповідачка ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_10

 Крім того, як пояснили зазначені особи, на прохання ОСОБА_6, ОСОБА_2 переоформила договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки на дружину племінника ОСОБА_6 - ОСОБА_5, яка обіцяла доглядати за подружжям ОСОБА_6, але проживши біля них до двох місяців,  не знайшла з подружжям спільної мови, хотіла продати будинок , а діда з бабою здати до будинку пристарілих

Той факт, що відповідачка ОСОБА_5 не здійснювала належного догляду за подружжям ОСОБА_6, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, які пояснили, що в зв’язку зі скаргами ОСОБА_6 на ОСОБА_5 до сільської ради, вони неодноразово направляли до нього комісію, яка фіксувала факти відсутності харчів та догляду за подружжям. З весни 2010 р. ОСОБА_5 з села виїхала і догляд за подружжям здійснювала їх односельчанка ОСОБА_7, яка і здійснила за свої кошти поховання ОСОБА_6

Про відсутність догляду зі сторони  відповідачки ОСОБА_5 за подружжям ОСОБА_6 вбачається  і зі скарг ОСОБА_6 до Коблевської сільської ради (а.с.25, 105-107)), до Миколаївської облдержадміністрації (а.с.21-22), головного управління юстиції у Миколаївській області (а.с.23-24).

Довідкою Коблевської сільської ради від 16.08.2010 р. за вих. № 649 (а.с.52) підтверджено, що з 16.03.2010р. догляд за сім’єю ОСОБА_6, які потребували сторонньої допомоги, здійснювала та здійснює в повному обсязі, ОСОБА_7, яка організувала та провела поховання ОСОБА_6  на кладовищі в с. Ленінка.

Враховуючи, що згідно з вимогами закону, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) майно підлягає поверненню відчужувачу, яке  відповідачка ОСОБА_2, як набувач майна за договором довічного утримання (догляду), не мала права відчужувати до смерті відчужувача ОСОБА_6, але безвідплатно передала його відповідачці ОСОБА_5, уклавши з нею договір купівлі-продажу майна від 09.04.2009 р., на підставі  ч.3 ст.388 ЦК України власник майна має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках

Після смерті ОСОБА_6, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2. і підтверджується  свідоцтвом про смерть (а.с.51), позивачка ОСОБА_4 відповідно до ст..1261 та ч.3 ст.1268 ЦК України, як дружина спадкодавця, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідками виконкому Коблівської сільської Ради № 649, 650 від 16.08.2010 р. (а.с.52, 53), є такою, що прийняла спадщину, а тому є заінтересованою особою, права якої порушені вчиненими правочинами,  тому на підставі ст..ст.15, 16 ЦК України вона має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права і її вимоги про визнання договору купівлі-продажу майна удаваним, визнання його договором довічного утримання, розірвання договору та витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню.

 На підставі ст..88 ЦПК України  підлягають стягненню з відповідачів судові витрати понесені позивачкою при подачі позовної заяви на сплату державного  мита в сумі 561, 91  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 120 грн.

 На підставі ст. 235, п.1 ч.1 ст. 755, ч.3 ст.388 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним, визнання його договором довічного утримання, розірвання договору та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку № АДРЕСА_1, укладений 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 удаваним.

Встановити, що 02 жовтня 2008р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Витребувати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 Березанського району Миколаївської області з чужого незаконного володіння - ОСОБА_5 та передати вказаний житловий будинок ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 19 листопада 2010 р.

          Суддя: