ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
19.06.06 Справа№ 1/1084-13/410
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТзОВ “Кафе “Ратуша”, м.Львів
до: Львівської міської ради, м.Львів
про стягнення 183062,34грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Лешківець О.М. –юрист
Від відповідача: не з”явився
Роглядається позов ТзОВ “Кафе “Ратуша”, м.Львів до Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 183062,34грн.
З”ясовано:
ТзОВ “Кафе ”Ратуша” заявлено позов про відшкодування 183062,34грн. майнової шкоди. Зокрема, 156774грн. неотриманих доходів за період з 01.03.03р. по 30.06.04р.; 505,93грн. заборгованості, стягнених рішенням господарського суду Львівської області від 08.01.04р. по справі №4/3753-23/160, яка утворилась станом на 01.08.04р.; 1165,45грн. вартості відсутності товару згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 05.06.04р.; 11882,56грн. вартості зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, що підлягають реалізації; 173,35грн. сплаченого страхового платежу; 12626,84грн. заборгованості по заробітній платі; 17,08грн. послуг УТЕЛ, 51,90грн. послуг Укртелеком, 154,78грн. ВАТ “Львівгаз” за послуги з газопостачання та 26,64грн. УМГ “Трансгаз”; 479,87грн. сплачених податків; 204грн. сплаченої вартості робіт, виконаних згідно договору від 03.01.03р., укладеного між ТзОВ “Кафе ”Ратуша” і державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом “НДІ “Проектреконструкція”, що підтверджується актом приймання проектної документації та платіжним дорученням №20 від 24.01.03р.
Дані збитки обчислено в зв”язку з тим, що відповідачем з 01.03.03р. припинено доступ до орендованих приміщень, переданих в оренду внаслідок договору від 28.12.96р., укладеного між Управлінням комунального майна департаменту економічної політики та ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів та ТзОВ “Кафе “Ратуша” про передачу ТзОВ “Кафе “Ратуша” в оренду частину нежилих приміщень першого поверху адміністративного будинку міської ради за адресою: м.Львів, пл.Ринок,1.
Суд не погоджується з мотивами позивача виходячи з наступного:
законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення містяться у ст.1166 ЦК України. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв”язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено Законом.
Позивачем нараховано 156774грн. неотриманих доходів з вини відповідача за період вимушеного припинення господарської діяльності. Обчислення цього розміру збитків проведено з результатів господарської діяльності попередніх періодів 2002 року, виходячи з фінансового звіту 2002 року, що є невірним, оскільки господарська діяльність 2003 року не може бути тотожною 2002 року. Позивачем не проведено перевірки господарської діяльності 2003 року, актів перевірки, експертних чи аудиторських висновків не подано, а значить факту неотриманих доходів за період з 01.03.03р. по 30.06.04р. не доведено.
Не може вважатися підставою деліктної відповідальності за шкоду рішення господарського суду Львівської області від 08.01.04р. у справі №4/3753-23/160, яким стягнуто з ТзОВ “Кафе “Ратуша” на користь Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” 505,93грн. заборгованості за постачання теплової енергії, оскільки в процесі судового розгляду доведено вину ТзОВ “Кафе “Ратуша” в неоплаті комунальних послуг і позивачем не подано платіжних документів на перерахування боргу ЛМКП “Львівтеплоенерго”, що посвідчує відсутність факту нанесення шкоди.
Не може суд оцінювати як підставу відповідальності відсутність товарів на суму 1165,42грн. і знецінення товарів на суму 11882,56грн. оскільки позивачем цей розмір шкоди визначено в односторонньому порядку згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 05.06.04р. без залучення експертів Торгово-промислової палати і їх оціночного висновку щодо кількості та якості товару чи інших актів, укладених внаслідок перевірки кількості та якості товару із залученням уповноважених, незацікавлених осіб, представників громадськості.
Оплата 173,35грн. по договору страхування Акціонерному страховому товариству Львів-Терен внаслідок виконання договору страхування і оплата 17,08грн. послуг УТЕЛ, 51,90грн. послуг Укртелеком, 154,78грн. ВАТ “Львівгаз” за послуги з газопостачання та 26,64грн. УМГ “Трансгаз”, а також оплата 204грн. державному науково-дослідному та проектно-вишукувальному інституту “НДІ “Проектреконструкція” за виготовлення проектної документації також не є підставою відповідальності за завдану майнову шкоду, оскільки цей розмір коштів оплачено внаслідок виконання договірних зобов”язань і, згідно ст.202 ЦК України, якраз договір може бути підставою припинення одних правовідносин і підставою виникнення або зміни інших правовідносин. Шляхом внесення змін до договору можна регулювати і видозмінювати цивільні правовідносини і таким чином уникнути майнової шкоди.
В діючого підприємства має бути достатньо активів для здійснення господарської діяльності. Трудове законодавство передбачає правила поведінки і оплату праці за час вимушеного простою підприємства. Згідно ст.94 КзПП України заробітна плата виплачується працівникам за виконану ними роботу. Не виконана робота оплаті не підлягає і позивач неправомірно заборгованість по заробітній платі на суму 12626,84грн. відносить у вину відповідачу. Згідно ст.113 КзПП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Позивачем не враховано норм трудового законодавства і не розкрито тарифних систем оплати праці, оплати праці часу простою, підстав обчислення заробітної плати і суд вважає, що заборгованість по заробітній платі не може бути фактом нанесення шкоди підприємству.
Пункт 7.5. ст.7 ЗУ “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.02р. покладає персональну податкову відповідальність на платника податків. Забороняється будь-яка уступка податкового зобов”язання або податкового боргу платника податків третім особам. Розмір податків залежить від розміру доходу.
У відповідності до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.99р.) об”єктом оподаткування спрощеної системи є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто обкладаються єдиним податком доходи від здійснення підприємницької діяльності. Ставка єдиного податку залежить від обсягів реалізації (товарів, робіт, послуг) і отримання виручки. Позивачем не розкрито підставність сплати податків і причинного зв”язку між сплатою податків і заподіянням шкоди і ця сплата податку та збору на суму 2,09грн. не може ставитись у вину відповідачу як складову правопорушення і настання відповідальності за завдання шкоди майну.
Львівською міською радою подано клопотання №05/399 від 15.06.06р. про відкладення розгляду справи в зв”язку із неможливістю забезпечити явку представника, яке підлягає відхиленню у зв”язку із закінченням строку вирішення спору, передбаченого ст. 122 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В адміністративному позові відмовити повністю.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя Станько Л.Л.