Справа № 2а-2362/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Русіна А.А.
при секретарі – Пінчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Вийтівецького взводу ДПС ДАІ Лисого Олега Петровича про поновлення пропущеного строку для звернення до Новоукраїнського районного суду та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 19 липня 2010 року ВХ №146075. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 липня 2010 року позивачем було не дотримано вимогу пункту 5.16. Правил дорожнього руху, а саме напрямок руху по смузі з крайньої лівої смуги, для повороту ліворуч, здійснив проїзд прямо. Позивач пояснив, що дана обставина не відповідає дійсності, оскільки жодних правопорушень не вчиняв, керував транспортним засобом відповідно до вимог Правил дорожнього руху.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з?явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов не надіслав.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
19 липня 2010 року об 20 год. 35 хв. відповідач по справі склав відносно позивача протокол ВХ № 146076 про адміністративне правопорушення згідно якого цього ж числа об 20 год. 35 хв. позивач, керуючи автомобілем «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку, а саме напрямок руху по смузі з крайньої лівої смуги, для повороту ліворуч, здійснив проїзд прямо, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.5).
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідач виніс постанову від 19 липня 2010 року серія ВХ № 146076 (а.с.6) згідно якої, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Ст. 122 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином висновок органу (посадової особи), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення має бути наслідком дослідження доказів по справі. Єдиним засобом доказування по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності являється протокол про адміністративне правопорушення . З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що він ознайомлений, але пояснив, що з правопорушенням не згоден. Інші докази вчинення позивачем правопорушення відсутні. За таких обставин висновки відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, прийняв необ?єктивне і упереджене рішення. Тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора Вийтівецького взводу ДПС ДАІ Лисого Олега Петровича від 19 липня 2010 року ВХ № 146076 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП вчинене ОСОБА_1.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий : А.А. Русіна