Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Літвінчук О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2008-2009 роки та про перерахунок та стягнення заборгованості по недоотриманій одноразовій компенсації,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2008 рік та про перерахунок та стягнення заборгованості по недоотриманій одноразовій компенсації.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, є інвалідом П групи, яка встановлена його згідно висновку МСЕК від 16 жовтня 2008 року безстроково з втратою 80% професійної працездатності.
У зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області перший раз виплатило йому компенсацію на оздоровлення у 2008 році - 90 гривень, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.
Позивач вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області при виплаті спірної компенсації на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а не на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги, чим порушує Конституцію України.
Позивач надає розрахунок недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки у відповідності до Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік".
Крім того позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплатити йому компенсації як інваліду П групи в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в сумі 45 мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що П група інвалідності йому вперше встановлена 16 жовтня 2008 року, у зв’язку з чим Управлінням праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області йому сплачена компенсація у розмірі 284 гривни 40 коп.
Відповідач порушуючи норми, які встановлені ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ не у повному обсязі сплачує належні йому суми, і він вимушений звернутись до суду.
Відповідач – представник Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецькій області із адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що витрати, пов'язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Також вказав, що 12 липня 2005 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 562 про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, яки постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи, в якій були встановлені нові розмірі компенсаційних виплат. Просить застосувати строк позовної давності.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, однак у матеріалах справи є письмова заява про розгляд справи у їх відсутність, в своїй письмовій заяві вказує, що у разі задоволення позовних вимог в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області суми спірних коштів таке безспірне списання коштів на користь позивача повинно здійснюватися з реєстраційного рахунку відповідача, відкритого в органах державного казначейства.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:
ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, П групу інвалідності, що підтверджено посвідченням Є НОМЕР_1, виданого 14 грудня 2008 року.
Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії повинен щорічно отримувати від Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області заборгованість держави по щорічній допомозі на оздоровлення перед постраждалим від аварії на ЧАЕС за 2008 рік відсутня, за 2009 рік сума на оздоровлення нарахована, однак не сплачена.
Як вбачається із заперечень Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області до позовної заяви у 2008 року ОСОБА_1 отримав допомогу на оздоровлення за цей роки, як інвалід П групи, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. Отримання вищевказаної суми підтверджує і позивач.
Однак, позивач, вважаючи неправомірною відмову УПСЗН виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не погодившись із розмірами вказаних допоміг, звернувся до відповідача із заявою про виплату різниці між фактично отриманими сумами допомоги на оздоровлення та сумами, належними йому до виплати відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року. Позивачу дана відповідь про відмову у виплаті різниці з підстав того, що як базу для нарахування сум допомоги на оздоровлення відповідач використовував наведене вище положення Постанови Кабінету Міністрів України. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Посилання відповідача на те, що законами України про Державний бюджет України на 2008-2009 роки надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.І ст.92 Конституції України передбачено, що права громадян встановлюються виключно законами України.
Так, дійсно право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги (чотири або п’ять мінімальних заробітних плати) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивачки на спірну допомогу.
У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам Ш групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а інвалідам П групи – п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.І ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної допомоги за 2008 рік Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 та 2009 роки.
Отже, виплаті підлягає щорічна допомога за та 2008 рік у розмірі 4255 гривен та за 2009 рік – 4420 гривен, а всього 8675 гривен.
У судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, П група інвалідності йому вперше встановлена 16 жовтня 2008 року і знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради.
29 січня та 19 лютого 2009 року Управлінням праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області позивачу сплачена компенсація у розмірі 284 гривни 40 коп.
Таким чином позивач має право на одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.
Посилання відповідача на те, що законами України про Державний бюджет України на 2008 рік надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч. 1 ст.92 Конституції України передбачає, що права громадян встановлюються виключно Законами України. Встановлені цими Законами розміри виплат не повинні зменшуватись ніякими іншими нормативно – правовими актами (Законами, та підзаконними актами Кабінету міністрів України та інших органів влади), що прямо заборонено ст.22 Конституції України. Крім того у 2008 року відповідно із рішеннями Конституційного Суду України, положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», щодо зменшення сум виплат встановлених вказаними законами визнано неконституційним.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч. ч. 1.2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачають виплати одноразової допомоги в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, як інваліду війни П групи, тому покладення на відповідача обов'язку по їх сплаті не є цивільною відповідальністю зазначеного органу, у зв’язку з чим у 2008 року Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області при виплаті позивачу платежів повинно було керуватися ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області, діяв всупереч вимогам ст.19 Конституції України, та ч.1 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналізуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позивач повинен був отримати у 2008 році - як інвалід П групи одноразову допомогу у сумі 45 мінімальних заробітних плат (545 гривен мінімальна заробітна плата на момент виплати х 45) - 284 гривни 40 коп. (сплачена сума) = 24240 гривен 60 коп.
Суд також вважає, що пропуск позивачем строку позовної давності є поважним і підлягає поновленню
Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212-215 ЦК України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2008-2009 роки, про перерахунок та стягнення заборгованості по недоотриманій одноразовій компенсації – задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області суму щорічної допомоги за 2008 та 2009 роки у розмірі 8675 (вісім тисяч шістсот сімдесят п’ять) гривен на користь ОСОБА_1 рахунок державного бюджету.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як інваліду П групи, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у сумі 24240 (двадцять чотири тисячі двісті сорок) гривен 46 коп. за рахунок Державного бюджету.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Єнакіївського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецькій області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя