З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року Єнакіївській міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Літвінчук О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення суми боргу.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що наприкінці 2007 року вона вирішила купити у відповідача двокімнатну квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 що дісталася йому в спадщину після смерті його діда й бабки, за 1200 доларів США, що за курсом у національній валюті склала 6600 гривень.
27 грудня 2007 року вона видала завдаток у сумі 4040 гривень, про що відповідач видав їй розписку. Гроші були передані в присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4
1460 гривень нею були передані в листопаді 2009 року відповідачеві в присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6
16 грудня 2009 року вона віддала відповідачеві гроші в сумі 900 гривень у рахунок договору купівлі-продажу квартири.
Відповідач брав у неї гроші, тому що йому вони були необхідні для оформлення документів на квартиру.
До теперішнього часу відповідач не оформив спадщину на своє ім'я, у зв’язку з чим не може оформити з нею купівлю-продаж зазначеної квартири.
У квітні 2010 року вона змушена була звернутися до Єнакіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності відповідача, однак їй було відмовлено.
Відповідач не відмовляється від переоформлення документів на квартиру, але в цей же час і не займається її переоформленням.
При таких обставинах вона звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача переданих йому за квартиру грошей у сумі 6400 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст.224 ЦПК України. Позивачка не заперечувала проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши позивачку, свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно у власність другої стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У судовому засіданні було встановлено, що між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 що дісталася йому в спадщину після смерті його діда й бабки, за 1200 доларів США, що за курсом у національній валюті склала 6600 гривень.
Згідно розписки від 27 грудня 2007 року вбачається, що позивачка видала завдаток у сумі 4040 гривень, гроші були передані в присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і цей факт підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні.
Згідно розписки, 1460 гривень позивачкою були передані в листопаді 2009 року відповідачеві в присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і цей факт також підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Згідно розписки від 16 грудня 2009 року позивачка віддала відповідачеві гроші в сумі 900 гривень у рахунок договору купівлі-продажу квартири і цей факт підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Згідно довідки БТІ м.Єнакієве станом на 3 червня 2010 року квартира, яку відповідач мав намір продати значиться з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 1\2 частини за кожним.
Згідно зі ст..570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
З розписки від 27 грудня 2007 року вбачається, що позивачка видала завдаток у сумі 4040 гривень, ОСОБА_2 підтвердив цей факт розпискою, яку написав власноручно у присутності свідків, тобто відповідно до закону вказано, що ця сума є завдатком.
Отже суму у розмірі 4040 гривен, яку отримав продавець від покупця, необхідно вважати завдатком, а суми у розмірі 1460 гривен та 900 гривен необхідно вважати авансом, а сторона, яка передала завдаток або аванс має право вимагати його у всіх випадках невиконання договору.
Позивачка у судовому засіданні не наполягала на стягненні суми завдатку у подвійному розмірі.
Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму завдатку у розмірі 4040 гривен та суму авансу у розмірі 1460 та 900 гривен, а також судові витрати.
Керуючись ст..ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст..570, 571 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6400 (шість тисяч чотириста) гривен, а також судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривна та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) гривен
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.
Суддя