Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Парфенової Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди. .
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 42 роки він працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на шахтах «Червоний Жовтень», «вуглегірськ» во "Орджонікідзевугілля" у якості електрослюсаря підземного, учнем прохідника підземного, прохідником підземним, учнем крепильщика, крепильщиком підземним, гірноробітником з ремонту гірних виробіток, гірноробітником підземним
Звільнений 3 січня 2002 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, у зв’язку з переходом на пенсію.
Під час роботи на підприємстві він отримав профзахворювання.
Згідно висновку МСЕК від 5 вересня 1997 року йому було встановлено безстроково 20% втрати професійної працездатності по профзахворюванню – «вибрационная болезнь 1-2 ст., вегетосенсорная полиневропатия кистей рук с дистрофическими нарушениями в виде кистовидных просвітлений, деформирующего остеоартроза локтевых суставов с легким органичением функции», первинно встановленого після обстеження у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань у період з 4 по 20 червня 1997 року.
У зв’язку з погіршенням стану здоров’я його було обстежено в Донецькій обласної клініки профзахворювань з 14 по 27 серпня 2001 року де йому було підтверджено первинно встановлений діагноз та первинно встановлено друге профзахворювання – «хронический обструктивный бронхит пылевой этиологии в фазе затихающего обострения, эмфизема легких, легочная недостаточность 1-2 ст.».
По факту одержання їм профзахворювання складено акт за формою П-4 від 8 липня 1997 року та 10 вересня 2001 року, де вказано, що професія, яка відповідна за отримане профзахворювання – прохідник підземний, гірноробітник підземний.
27 верессня 2001 року висновком МСЕК йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності по профзахворюванню по сукупності первинно 50% по хронічному бронхіту, 30% повторно по вібраційній хворобі, визнано інвалідом П групи безстроково.
У зв'язку з вказаним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя.
Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 80% у сумі 100000 гривен.
Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, посилаючись на Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік", згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час, а саме більш 40 років працював на шахтах во "Орджонікідзевугілля" на різних підземних роботах и був звільнений за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.
МСЄК від 27 вересня 2001 року позивачу встановлено по сукупності 80% втрати професійної працездатності та встановлена П група інвалідності по профзахворюванню: первинно 50% по хронічному бронхіту, 30% повторно по вібраційній хворобі, визнано інвалідом П групи безстроково.
З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1 противопоказано робота у підземних умовах, тяжкий фізичний труд.
Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та згідно з підпунктом "е" п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України " Про Державний бюджет на 2007 рік " .
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача - виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що ст.44 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.
Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов'язання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв'язку зкаліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого - право на життя, на охорону здоров'я тощо.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 100 000 гривен занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої, вперше - 50 %, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 15 000 гривен.
В решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.9 Закона України "Про охорону праці", ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань", суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 сстефановича до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве рс 37175041006211 в отделении Госказначейства г.Енакиево МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривен.
В інший частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.
Суддя