Справа № 2-271/10

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И

  16 листопада 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим   у  складі: головуючого  судді                                                                                   Дядіченко С.В.

при   секретарі                                                            Солодченко І.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріальної шкоди,

                                                                  В С Т А Н О В И В  :

          ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що їм на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 Відповідач в період з 01.10.2005 року до 01.10.2007 року проживав в їх будинку в якості квартиранта. За період проживання відповідач зробив стан будинку непридатним до проживання, а саме: оббив штукатурку, зірвав шпалери, накопив побутове сміття. Позивачі були вимушені зробити після проживання відповідача ремонт. Вони купили будматеріали на суму 3002,65 гривень та заплатили за виконання ремонтних робіт ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 1 тисячі гривень кожному. У зв’язку з чим, позивачі просять стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 5002,65 гривень а також всі судові витрати.

          У судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали вищевикладені пояснення, крім того зазначили, що відповідач самовільно здійснив переобладнання будинку, що підтверджено актами, зруйнував стіну, розетки, замки та підлогу. Дефектна відомість та договір підряду на ремонт не складалися. Договору найму жилого приміщення між сторонами також не укладалося. Відповідачеві було відомо про те, що будинок знаходиться під арештом, однак він в порушенні вимог ст.100,189,190 ЖК України робив там переобладнання, не ставлячи їх до відомості.

          Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали, відповідач надав пояснення, що вселився він до будинку позивачів ні як квартирант, а як майбутній покупець будинку, що встановлено рішенням Апеляційного суду АР Крим від 20.10.2010 року. Будинок був старий, приблизно 1950 року будівництва та не придатний до проживання. З дозволу позивача ОСОБА_1 він почав робити ремонт у будинку. В грудні 2005 року йому від позивачів стало відомо, що між ними тривають судові спори щодо будинку, одразу після чого він припинив робити у будинку ремонт. На той момент він змінив тільки вікна у будинку.  Ніяких зруйнувань та переобладнань у будинку він не робив. При складанні акту, який не відповідає дійсності,  його ніхто не запрошував. Ще до вселення відповідача будинку потрібний був капітальний ремонт. Ті накладні за будматеріали, які були надані позивачами, не підтверджують того факту, що ці будматеріали придбалися саме позивачами та пішли саме на ремонт будинку. У зв’язку з чим відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити у зв’язку з їх недоведеністю.

            Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, що він проводив ремонтні роботи за проханням позивачів у будинку АДРЕСА_1 Ремонт ним був зроблений в одної із трьох кімнат. Він ремонтував стіни, штукатурив їх, ставив гіпсокартон, робив стяжку підлоги, ставив розетки. Стіни у будинку були старими, розібраними, з глиняною штукатуркою. За ремонт він отримав 1 тисячу гривень. Всі будматеріали придбалися позивачами.

            Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав пояснення, що відповідач є його син. Він вселився у будинок як майбутній покупець. Будинок був старий, приблизно 1950 року будівництва, стіни були з глиняною штукатуркою, підлога земляна. За дозволом позивача син почав робити у будинку ремонт, а саме: почав робити ванну кімнату та туалет, привіз камені, оскільки мав намір зробити перегородку та прибудову. Однак роботи ним були припинені після того, як він дізнався що між позивачами тривають судові спору щодо будинку.

              Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надав пояснення, що він є знайомий відповідача. Іноді він приходив до нього в гости. Він допомагав відповідачеві проводити ремонтні роботи, оскільки стіни осипалися. На стінах була глиняна штукатурка, підлога була цементна. Робили ремонт в одної із трьох кімнат.

              Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав пояснення, що з відповідачем він знайом з 2000 року. Йому відомо, що ОСОБА_3 мав намір придбати будинок по вул. Лугова, в якому проживав. Він приходив до нього в гости. Відповідач займав одну кімнату у будинку, у другої кімнаті знаходилися його речі. Будинок був старий, стіни були цілими, на задній стіні була знята штукатурка до каменя. Відповідач хотів збудувати ванну кімнату.

            Суд, заслухав сторони, їх представників, допитав свідків, вивчивши матеріали цивільної справи   вважає,  що  у задоволенні позову треба відмовити з наступних підстав.

            Я к вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачам на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 що встановлено ухвалою Чорноморського районного суду від 04.06.2007 року (а.с.14). Відповідач в період з 01.10.2005 року до 01.10.2007 року проживав в будинку позивачів, однак ні в якості квартиранта, як стверджують позивачі, а в якості майбутнього покупця будинку, що встановлено рішенням Чорноморського районного суду від 27.04.2010 року та рішенням Апеляційного суду АР Крим від  20.10.2010 року (а.с.27).

             Згідно до ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

              В обґрунтуванні своїх вимог позивачами були надані накладні на придбання будматеріалів та акт. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що зазначені документи не можуть бути взяті до уваги, оскільки накладні не підтверджують того факту, що будматеріали придбалися саме позивачами та пішли саме на ремонт будинку. Акт від 01.09.2007 року, який був складений у відсутність відповідача,  також не підтверджує факт того, що саме відповідач своїми діями спричинив матеріальну шкоду та між його діями і матеріальною шкодою існує причинний зв'язок. (а.с.7). В ході судового засідання всі свідки пояснили, що будинок був старий, приблизно 1950 року будівництва та в ньому необхідно було робити капітальний ремонт. Крім того, суд бере до уваги, що дефектна відомість та договір підряду на ремонт не складалися.   Таким чином, суд вважає, що доводи позивачів про те, що відповідач зробив стан будинку непридатним до проживання та причинив їм матеріальну шкоду не підлягають задоволенню у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

              Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

                    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріальної шкоди відмовити.

      Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   апеляційної  скарги в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

  Суддя                                       Дядіченко С.В.