Справа № 2-а-2027/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  03 листопада 2010 року

  Богуславський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тітова М.Б., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеної до категорії 1 інваліду другої групи, згідно положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 27 серпня 2007 року по дату винесення судового рішення та з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, -

ВСТАНОВИВ :

  Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом,  просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області  у проведенні перерахунку  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи,  згідно положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплатити їй недоотриману суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи, відповідно до  ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 27 серпня 2007року по дату винесення судового рішення та з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Відповідач подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, так як  вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач  являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 20.11.1998 року Київською облдержадміністрацією, та інвалідом другої групи і його захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком та довідкою МСЕК.  

Відповідно до ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1 інвалідам другої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідач в даному випадку діє неправомірно та не приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким було визнано неконституційним п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому з 22 травня 2008 року діють положення   статті 50 вказаного Закону,  яка визначає, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до категорії 1 інвалідам другої групи виплачується в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком,  так як відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"  прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону  визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.

Тому при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 вищевказаного Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які   втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Позов згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України підлягає задоволенню за період 28 березня 2010 року по 28 вересня 2010 року тобто дату звернення до суду.

Вимоги позивача про перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду здоров’ю за період з дати звернення до суду по дату винесення судового рішення не можуть бути задоволені оскільки під час скороченого провадження сторони в судове засідання не викликаються і суду невідомо про порушення прав позивача з дати  звернення до суду.

Позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 27 серпня 2007 року по 28 березня 2010 року необхідно залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок додаткової пенсії за шкоду здоров’ю згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Сторони підлягають звільненню від оплати судового збору (державного мита) відповідно до ст. 4 п. п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про  державне мито"  від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 99, 100, 183-2, 256 КАС України,  ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  рішенням Конституційного Суду України  від  22.05.2008 року № 10- рп, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області  у проведенні перерахунку  ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи,  згідно положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи, відповідно до  ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 27 березня року по 27 вересня 2010  року.

Позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 27 серпня 2007 року по 28 березня 2010 року залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Постанова в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Сторони звільнити від сплати судового збору.  

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий : суддя             (підпис)         М.Б.Тітов