Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.07 Справа № 17/177
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Корсакової Г.В.
.
секретар судового засідання Cувид О.В.,
представники сторін:
від позивача: | Лаврид В.В. (представник без належним чином оформленої довіреності) Євсев’єв В.М. (представник без належним чином оформленої довіреності) |
від відповідача: | Биченко О.О. (дов. №18163/10 від 02.09.05 р.) представник Соколова І.І. ( дов. № 33223 від 25.12.06 р.) представник |
розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2006 року
по справі № 17/177 (суддя Коршенко Ю.О.)
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Діорит”, м. Комсомольськ |
до | Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук |
про | визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00001423500/0/1656 від 16.06.2006 року, |
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Діорит”, 30.06.2006р. звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00001423500/0/1656 від 16.06.2006 року. (а.с.2-4).
Постановою господарського суду Полтавської області від 21.09.2006 року у справі №17/177 позовні вимоги задоволені –визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 00001423500/0/1656 від 16.06.2006 року, яким визначено до сплати податкове зобов’язання з єдиного податку в сумі 12829 грн., з якої основний платіж 8552 грн., а штрафні (фінансові) санкції –4277 грн. (а.с.103-106)
Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2006 року по справі № 17/177, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ „Діорит” відмовити.
Апеляційним господарським судом ухвалою від 30.10.2006 р. відкрито апеляційне провадження по справі № 17/177 та, відповідно до ухвал від 02.11.2006 р. та 09.11.2006р., проведені підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.
Позивач, відповідно до ст.191 КАС України, надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. у справі №17/177 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представники відповідача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги. Представники позивача під час апеляційного провадження заперечували проти вимог апеляційної скарги та наполягали на її відхиленні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
ТОВ „Діорит” зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с.63) та перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку 10%, що підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.
14.10.2003р. ТОВ „Діорит” уклало договір №329/03 з АТЗТ „Інтер-Контакт”, згідно якого АТЗТ „Інтер-Контакт” надав фінансову допомогу позивачу в сумі 26895,00 грн., з терміном користування 6 місяців –до 14 квітня 2004р. (а.с.81). Згідно додатків договору №329/03 №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, які за своїм правовим значенням є угодами про зміну певних умов договору, загальна сума фінансової допомоги становить 95504,00 грн., а остаточний строк її повернення встановлений до 30.06.2005р. (а.с.82-88).
В період з 25.04.2006р. по 29.05.2006р. Кременчуцькою ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ „Діорит” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. Під час перевірки було встановлено, що позивач не включало до бази оподаткування у 2 півріччі 2003 року та на протязі 2004 року поворотну фінансові допомогу від засновника АТЗТ "Інтер-Контакт" за договором №329/03 від 14.10.2003р., а саме: у 4 кварталі 2003р. в сумі 44293,00 грн.; у 2004 році в сумі 41211,00 грн.
За результатами перевірки складений акт №324/23-500/31529741 від 05.06.2006р. (а.с.6-53), яким констатовано порушення позивачем, зокрема, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, ст.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.1997р. №283/97-ВР та Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від №727/98 від 03.12.2000р., в результаті чого підприємством було занижено податку на прибуток:
- за 4 квартал 2003р. у сумі 4429,00 грн.;
- за 2004р. у сумі 4123,00 грн.
На підставі акта перевірки від №324/23-500/31529741 від 05.06.2006р., відповідач склав та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення
№00001423500/0/1656 від 16.06.2006р., яким позивачу з посиланням з посиланням на п.п. „б” п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, та Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від №727/98 від 03.12.2000р. (у редакції Указу Президента від 28.06.1999р. №746/99) визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 12829,00 грн., в тому числі 8552,00 грн. основного платежу та 4277,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.5).
Позивач вважає, що висновок відповідача суперечить Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від №727/98 від 03.12.2000р., оскільки згідно ст.1 цього Указу, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважає суму, фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства підприємство з метою обкладання єдиним податком повинно враховувати всі надходження, отриманні на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції, в тому числі суми позареалізаційних доходів, до яких відповідач відносить поворотну фінансову допомогу (а.с.89-90).
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників провадження, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що постанова господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. у справі №17/177 має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.
Абзац 5 пункту 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від №727/98 від 03.12.2000р. (далі - Указом Президента України від №727/98) передбачає, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Фінансова допомога, яка надана позивачу за умовами договору №329/03, не є виручкою, що утворилася внаслідок здійснення позивачем операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Судова колегія апеляційного суду не погоджується з твердженням відповідача про те, що позивач з метою обкладання єдиним податком повинен враховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції, в тому числі і кошти що надійшли в якості поворотної фінансової допомоги, з таких підстав.
В пунктах 2 та 3 Указу Президента України від №727/98 чітко визначено що в разі переходу на спрощену систему обліку та звітності, самостійно обирає одну з ставок єдиного податку, яка обраховується у відсотках суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), та наведене визначення поняття виручки від реалізації в розумінні зазначеного Указу.
Указом Президента України від №727/98 не передбачено, що позареалізаційні доходи, включаючи поворотну фінансову допомогу, відносяться до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і таке застосування відповідачем положень Указу є розширеним тлумаченням цього нормативного акту.
Апеляційний суд не погоджується з посиланням Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на Лист Міністерства юстиції України від 12.09.2000 р. №20-9-3873 „Про об'єкт обкладання єдиним податком” та Лист ДПА України від 27.06.2000 р. №8921/7/15-1317 „Про застосування окремих норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" як на підставу визначення позивачу податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 12829,00 грн..
Вказані листи не є Законами або підзаконними актами, а тому не можуть використовуватися в якості підстав для визначення механізму справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і для нарахування позивачу податкового зобов'язання з єдиного податку.
Таким чином, посилання відповідача на Лист Міністерства юстиції України „Про об'єкт обкладання єдиним податком” та Лист ДПА України „Про застосування окремих норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" є безпідставним.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачем неправомірно було включено до складу валових доходів позивача поворотну фінансову допомогу, отриману позивачем у 2 півріччі 2003 року та на протязі 2004р., оскільки поворотна фінансова допомога не повинна обкладатися податком згідно з Указом Президента України №727/98 від 03.12.2000р.
Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. у справі №17/177 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись: п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
у х в а л и в:
1. Постанова господарського суду Полтавської області від 21.09.2006р. у справі №17/177 залишити без змін, а апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.
2. Справу № 17/177 повернути до господарського суду Полтавської області.
Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Корсакова Г.В.
- Номер:
- Опис: стягнення боргу
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 17/177
- Суд: Господарський суд Луганської області
- Суддя: Шевченко В.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.02.2016
- Дата етапу: 28.03.2016