П О С Т А Н О В А справа № 2а-6208\10
Іменем України
22 листопада 2010 р. Октябрський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді : Г.В. Андрієнко
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі в м. Полтаві про визнання дій неправомірними та зобов*язання здійснення перерахунку пенсії ,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про визнання неправомірної відмови в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, яка настала в наслідок захворювання від впливу аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС). Мотивуючи свої вимоги Позивач зазначив, що він являється потерпілим від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов’язане з впливом вказаної аварії.
Він отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р., однак обчислення та виплата пенсії, як зазначає ОСОБА_1, здійснюється без врахування положень ст.ст. 50, 54 ч. 4 названого Закону. У зв’язку з цим, Позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача в здійсненні перерахунку його пенсії та зобов’язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії з 22.10.2010 року, відповідно до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», по ІІ групі інвалідності, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком в розмірі 75% пенсії за віком, яка встановлюється ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Управлінням пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, без дотримання загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами і принципу верховенства права, здійснено обчислення його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654, частиною 1 якої встановлені доплати до пенсій, зокрема розмір основної пенсії по ІІ групі інвалідності щодо якої встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою має становити не менше 1 090 грн. До набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України № 654 діяла інша постанова КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету» № 1 від 03.01.2002 р., згідно якої за основу для розрахунку, було визначено розмір мінімальної пенсії за віком в сумі 19,91 грн.
Крім того, Позивач вказує, що рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-РП від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», якими були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких і повинна нараховуватись пенсія.
Згідно розрахунку Позивача, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по інвалідності ІІ групи, не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком, при цьому за основу при розрахунку має братись розмір мінімальної пенсії, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також, Позивачу має бути нарахована додаткова пенсія відповідно до ст. 50 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак на думку Позивача, Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, під час обчислення та виплати йому пенсії, діяло в порушення Конституції України та вказаних Законів, про що свідчить відмова Відповідача в перерахунку пенсії за вих. № 365/П-2 від 11.10.2010 р.
Позивач подав заяву у якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує та прохав їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві в судове засідання не з*явився , будучи вчасно повідомленим про день слухання справи.
Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід ІІ групи, захворювання якого пов’язане з впливом вказаної аварії і йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації вказаного конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи закріплені в Законі України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р. розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчими по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. А згідно ст. 50 цього Закону, даним особам також має бути призначена додаткова пенсія у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно даних змін, відповідно до зазначеної ст. 54 в новій редакції, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІI групі інвалідності — 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А відповідно до вказаної ст. 50, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІI групи — 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Статтею 92 Основного Закону передбачено, що виключно законами встановлюються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. А згідно ст. 21 цього Основного Закону, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Тому, рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-РП від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 р.» та «Про державний бюджет на 2008 р.», якими були внесенні зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони інші правові акти або їх окремі положення, що визнані некоституційними, встрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, на час прнизначення пенсії Управлінням пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, у Позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі, не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії в розмірі, встановленому в ст. 50 цього Закону, зокрема по інвалідам ІІ групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 вказаного Закону, випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком. Однак розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, не має.
Посилання відповідача в листі на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, суд не вважає необґрунтованим, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав Позивача, встановлених цим же Законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії Позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не Постанов Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету» № 1 від 03.01.2002 р., «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654.
При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлюється у законі про Державний бюджет на відповідний рік. Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік» не прийнятий, однак ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 № 1646-VI, на сьогоднішній день встановлений мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 723 грн.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 231 від 05.10.2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому, Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві є належним відповідачем у даній справі, оскільки ОСОБА_1 проживає саме в цьому районі.
Згідно з ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. А відповідно до ч. 2 ст. 46 даного Закону, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві з 22.10.2010 року здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, дії відповідача, а саме нарахування пенсії здійснене Позивачу, як постраждалому в наслідок чорнобильської катастрофи, інваліду ІІ групи, слід визнати протиправним. Також є протиправною і відмова Відповідача у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку призначеної йому пенсії, викладена в листі № 365/П-2 від 11.10.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві за вих. № 365/П-2 від 11.10.2010 р., в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, протиправною.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві з 22.06.2010 р. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати недоплаченої пенсії за минулий період за результатами перерахунку.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Октябрський районний суд м. Полтави на протязі 10 діб з моменту отримання копії постанови .
Суддя : Г.В. Андрієнко