Судове рішення #1209537
378/19-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б


УХВАЛА

          

 25.01.07 р.                                                                                № 378/19-06


Колегія суддів Київського міжобластного апеляційного господарського суду у складі:

          Головуючого                                        Зеленіної  Н.І.

Суддів:                                        

                                                   


розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” на рішення господарського суду Київської області від 21.12.2006 року


у справі № 378/19-06 (суддя Карпечкін Т. П.)


за позовом   Закритого акціонерного товариства “Фрідом Фарм Інтернешнл”, м. Херсон


до                       Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”, с. Красне       Згурівського району


про               стягнення 84 300,00 грн.


в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство “Фрідом Фарм Інтернешнл” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” про стягнення 84 300 грн. згідно договору підряду на збирання сільськогосподарських культур № Р-1 від 14.07.2006 р.     

Рішенням господарського суду Київської області від 21.12.2006 р. у справі                № 378/19-06 (а. с. 66-69) позов задоволено повністю; стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” на користь Закритого акціонерного товариства “Фрідом Фарм Інтернешл” 84 300,00 грн. заборгованості, 843,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіон” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.12.2006 р. у справі № 378/19-06 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу не може бути прийнято до розгляду і має бути повернуто скаржнику з наступних підстав.

В якості доказу сплати державного мита до апеляційної скарги № 241 від 25.12.2006 р. скаржником додано платіжне доручення № 125 від 27.12.2006 р. на суму 42 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до п. п. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 р. зі змінами “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів, із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 р. зі змінами “Про державне мито” із заяв, що подаються до господарських  судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “а” пункту 2 статті 3 в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005, який набув чинності з 31.03.2005 р.).

Відповідно до п. п. “в” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. “Про державне мито” розміри ставок державного мита із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів сплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога на суму 84 300 грн., яка і оспорюється ТОВ “Регіон” в апеляційній скарзі. Отже, сума державного мита, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, складає 421 грн. 50 коп.

Отже, скаржником не надано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу № 241 від 25.12.2006 року на рішення господарського суду Київської області від 21.12.2006 року у справі № 378/19-06 з доданими до неї матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Регіон”.

2. Справу № 378/19-06 повернути господарському суду Київської області.

3. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам.


          Головуючий суддя                                                            

          Судді

                                                                                          



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація