ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
22.10.07 Справа № 8/62
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційні скарги ВАТ «Острозький шиноремонтний завод»
на ухвали господарського суду Рівненської області від 10.05.2007р. та 21.05.2007р.
у справі № 8/62
за заявою Острозької ОДПІ; УПФУ в Острозькому районі
до ВАТ „Острозький шиноремонтний завод», м.Острог
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника –не з»явився
від кредитора - Гах Н.Б.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.05.2007р. у справі № 8/62 (суддя Бригінець Л.М.) про банкрутство ВАТ „Острозький шиноремонтний завод», м.Острог визнано грошові вимоги ВАТ «АБ «Укргазбанк»до боржника в сумі 2393557,57 грн., в тому числі спірні вимоги 930362,77 грн. –проценти за користування кредитом та зобов»язано арбітражного керуючого подати уточнений реєстр вимог кредиторів. Ухвалою від 21.05.2007р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Острозький шиноремонтний завод»на загальну суму 3 416 501,65 грн.
Не погоджуючись з даними ухвалами боржник –ВАТ «Острозький шиноремонтний завод»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційні скарги, в яких просить скасувати згадані ухвали.
Враховуючи те, що скаржником подано апеляційні скарги на ухвали господарського суду Рівненської області від 10.05.2006р. та 21.05.2007р., які є взаємопов»язані, суд апеляційної інстанції вирішив їх об”єднати в одне апеляційне провадження.
Підставами для скасування оскаржуваних ухвал скаржник вважає те, що норми кредитного договору, укладеного між сторонами свідчать про те, що проценти, сплата яких передбачена в договорі, входять до складу зобов»язання боржника за цим договором і є платою за користування кредитними коштами, яка нараховується за визначений сторонами договору період, а не формою господарсько-правової відповідальності за порушення зобов»язання. На думку скаржника, ВАТ «АБ «Укргазбанк»помилково застосовує до процентів, передбачених кредитним договором правовий режим процентів, передбачених ст.625 ЦК України, які можуть застосовуватися як відповідальність за порушення грошового зобов»язання.
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваних ухвал.
Представленим відзивом –ВАТ «АБ «Укргазбанк»в особі Рівненської філії доводи скаржника заперечує, просить суд ухвали залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" 21.11.2002 р. за кредитним договором № 201 надав боржнику кредит за умови повернення кредитних коштів не пізніше 28.02.2003р.
Пунктом 3.3 п.п. 3.3.1 цього договору передбачалась сплата товариством 25 відсотків річних за користування кредитними коштами.
Сума наданого кредиту збільшувалась змінами та доповненнями № 3 від 26.12.2002р.. № 4 від 04.02.2003р., № 5 від 27.11.2003р. Загальна сума наданого кредиту відповідно до змін станом на 29.11.2003р. становила 1340000 грн. 00 коп. Строк повернення кредитних коштів становив 23.02.2004р.
Кредитний договір забезпечено заставою майна боржника (договір застави від 25.12.2002р.)
Зобов"язання за кредитним договором у встановлений для розрахунків термін - до 23.02.2004р. боржник не виконав, в зв"язку з чим банк звернувся до приватного нотаріуса з заявою від 14.04.2004р. про вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис нотаріуса передано банком на примусове виконання Відділу державної виконавчої служби Рівненського обласного управління юстиції.
За порушення зобов"язань по кредитному договору з 15.04.2004р. по 31.01.2007р. банком донараховано проценти за користування кредитними коштами в сумі 930362 грн. 77 коп., що відповідає умовам кредитного договору та доповненням нього. (Загальна суму боргу становить 2393557 грн. 57 коп.)
Факт надання боржнику кредиту та неповернення його боржником не оспорюється.
За таких обставин відсутні підстави вважати припинення зобов"язань за договором.
Статті 598-609 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік підстав припинення зобов"язань. Вказані правові норми не передбачають в якості підстави припинення зобов"язання по сплаті відсотків вчинення виконавчого напису нотаріусом.
В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов до висновку про визнання заявлених грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування оскаржуваних ухвал.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвали господарського суду Рівненської області від 10.05.2007р. та 21.05.2007р. у справі № 8/62 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.