Судове рішення #12093316


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-5373/10/2670                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Смолій І.В.

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                           головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

                             суддів                          Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,

                             при секретарі              Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення «Ф»від 21.10.2009р. №0021041701/0 Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Заслухавши представника позивачів, суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Відповідно до Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року за № 944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»з 01.04.2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України "Про оренду землі."

Відповідно до положень ст.  126 Земельного кодексу України, передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до п.п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Статтею 27 Закону України «Про плату за землю»визначено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що приймаючи повідомлення-рішення про форми «Ф»від 21.10.2009р. №0021041701/0 про донарахування податкового зобов’язання по сплаті земельного податку з фізичних осіб в сумі 8690,06грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 201, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -  

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 серпня 2010 року скасувати.

У задоволенні позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва, - відмовити.

Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя                                                            І. Л. Желтобрюх

          Судді:                                                                                 Н.В. Безименна

                                                                                             Я.С. Мамчур


Повний текст постанови  виготовлено 18.11.2010р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація