Судове рішення #12092252

   

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц–7155/2010                                          Головуючий по 1 інстанції


Категорія 46, 48                   - Матвієнко М.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції    - Трюхан Г.М.

                            УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             18 листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Магди Л.Ф.

суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.

при секретарі Макарчук Н.С.


                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

                            в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що з квітня 1991 року по 09 квітня 1996 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_7. Від даного шлюбу вони мають спільну дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.. До повноліття дочки відповідач сплачував аліменти на утримання дочки згідно рішення суду. Але після того, як дочці виповнилося 18 років, відповідач ухиляється від свого обов’язку по утриманню своєї дочки. На даний час дочка навчається на І-му курсі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на денній формі навчання за державним замовленням. Зі вступом дочки до навчального закладу стали відчутними матеріальні труднощі. Адже доводиться жити на одну заробітну плату, якої не вистачає на проживання позивачки та її дочки в м. Київ, оплату гуртожитку та інші витрати. На утримання дочки вона несе щомісячно витрати в сумі  1000 грн.. Всі намагання переконати відповідача в тому, що його допомога потрібна дочці, виявилися марними. Враховуючи те, що відповідач спроможний та повинен надати таку допомогу, оскільки інших дітей в нього немає, стягнень по виконавчих листах з нього не проводиться, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано стягувати із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, яка є повнолітньою та продовжує навчання, на період її навчання до 14 вересня 2014 року, тобто до досягнення нею 23 років, починаючи з 27 травня 2010 року в розмірі 300 грн. щомісячно, але без урахування часу перебування її на канікулах чи в академічній відпустці, а саме за виключенням липня, серпня щорічно.

Стягнуто із ОСОБА_7 державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн..

Рішення допущено до негайного виконання на підставі п. 1 ст. 367 ЦПК України у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_1. народилась дитина – дочка ОСОБА_8

Згідно довідки № 626 від 29 квітня 2010 року вбачається, що ОСОБА_8 дійсно навчається на 1 курсі медичного факультету № 2 денної форми навчання Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця з терміном навчання до 30 червня 2015 року.

Відповідно до ст. 199 СК України ОСОБА_8 має право на матеріальну допомогу з боку батьків у зв’язку з продовженням навчання.

Оскільки відповідач по справі такої допомоги їй не надає, тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення з нього аліментів на корить позивачки на утримання дочки в зв’язку з навчанням у навчальному закладі до досягнення дочкою 23-х річного віку.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, суд правильно врахував матеріальне становище сторін, їх дохід та вимоги ст. 199 СК України, яка передбачає право повнолітніх дітей, що продовжують навчатися на такі аліменти без урахування часу їх перебування на канікулах чи в академічній відпустці.

Крім того, судова колегія вважає також вірним висновок суду в частині стягнення судових витрат, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства і відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства, а доводи  апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду незаконне, нічим не підтверджено та не наведено підстав, які б давали можливість скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Доводи  апеляційної скарги суттєвими  не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели  або могли призвести до неправильного  вирішення справи.

А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий         /підпис/          

Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                             Г.М. Трюхан

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація