СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 лютого 2007 року Справа № 2-29/15196-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Котлярової О.Л.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
ОСОБА_2, посвідчення № 478 від 19.10.2006
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02.11.2006 у справі №2-29/15196-2006
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, місто Сімферополь, 95000)
в інтересах держави в особі Сакської міської Ради (вул. Леніна, 15, місто Саки, 96500)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 (суддя Башилашвілі О.І.) у справі № 2-29/15196-2006 позов задоволено.
Зобов’язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 повернути Сакській міській Раді самовільно зайняту земельну ділянку, площею 94,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: Євпаторійське шосе, 94б, місто Саки.
Зобов’язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 привести самовільно зайняту земельну ділянку в придатний для використання стан, шляхом зносу та демонтажу споруд не житлових приміщень площею 94,5 кв.м., які розташовані за адресою: Євпаторійське шосе, 94б, місто Саки.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 в дохід державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 188,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що перевірками Держземінспекції Автономної Республіки Крим встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,00945 га, у відсутність правовстановлюючих документів.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до Закону.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати, у позові відмовити.
Скаргу мотивовано тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 24.10.2005 у справі № 2-4943/05 за відповідачем визнано право власності на майно –центр відпочинку за адресою: Євпаторійське шосе, 94б, місто Саки.
Вказане рішення суду зареєстровано в БТІ та 16.01.2006 видана виписка з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 9573425. У зазначені об’єкти ввійшли і ти будівлі, які кваліфіковані рішенням господарського суду як самовільні будівлі.
Крім того, судовий розгляд проходив за відсутністю позивача та відповідача.
Судом не з’ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам.
Більше детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 змінено склад судової колегії, суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Котлярову О.Л.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія розглядає справу за відсутністю представників позивача та відповідача, оскільки їх явку не визнано обов’язковою.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
29.03.2006 між Сакською міською Радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки площею 1200 м.кв., яка розташована за адресою: Євпаторійське шосе, 94б, місто Саки, під розміщення центру відпочинку, строком на 25 років.
Перевірками Держземінспекції Автономної Республіки Крим від 11.11.2005, 12.12.2005, 22.08.2006 встановлено, що відповідачем у відсутність правовстановлюючих документів самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,00945 га.
На підставі актів перевірок відповідачу надані приписи від 11.11.2005 та 12.12.2005 з вимогою усунути вказані порушення.
У зв’язку з невиконанням відповідачем вищевказаних приписів, був складеним протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову про накладення на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 штрафу.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, кір земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до Закону.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не надано доказів правомірності користування земельною ділянкою.
Оскільки рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 у справі № 2-29/15196-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді О.Л. Котлярова
Л.М. Заплава