ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

24.10.07                                                                                           Справа  № 18/107

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого –судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В. та Кузя В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз” № 14юр-2416 від 24.07.2007 року (вх. № 560 від 06.08.2007 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року у справі № 18/107

за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області, м.Івано-франківськ.

до Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз”, м.Долина

про стягнення 18429,89 грн. шкоди.

за участю представників: від позивача - не з‘явився, від відповідача - Наконечна С.З.

Представнику відповідача роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року у справі № 18/107 задоволено позов Державного управління охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз” та стягнено з останнього 18429,89 грн. збитків. Крім цього, стягнуто з Відповідача 184,29 грн. держмита в дохід державного бюджету та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі ВАТ “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз”  № 14 юр-2416 від 24.07.2007 року (вх. № 560 від 06.08.2007 року) просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, оскільки вважає його незаконним та необгрунтованим,  посилаючись на наступне:

- судом не було враховано численні порушення Управлінням охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області при проведенні перевірки та складанні акту перевірки від 11.05.2005 року;

- судом не досліджено того, що обчислення розміру шкоди неправомірно проводилось відповідно до  додатку № 9 постанови КМУ від 05.12.1996 року № 1464, оскільки не проведено експертної оцінки пошкоджених вогнем дерев щодо визначення, яка частина з них пошкоджена до ступеня припинення росту, а яка до ступення неприпинення росту;

- факт забруднення земель не оформлено у відповідності до п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171, відповідним протоколом про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища;

- позивачем вже виставлялись відповідачу претензії про оплату заподіяної шкоди в зв‘язку з вигорянням нафти об‘ємом 6 м.куб., а саме за забруднення атмосфери та за забруднення струмка, які визнані відповідачем та оплачені.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області відзиву на апеляційну скаргу суду не представило, явку представника в судове засідання повторно не забезпечило. Однак апеляційний суд, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому під розписку ухвали суду від 10.10.2007 року, виходячи з положень ст. 101 ГПК України, вважає, що ним забезпечено право позивача на судовий захист, та за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року у справі № 18/107 в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного суду перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, всебічність та повноту дослідження обставин справи, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз”. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною по факту аварійного скиду нафти на територію цеху ППН НГВУ “Долинанафтогаз” та її вигоряння, оформленою актом від 11.05.2005 року, встановлено, що 09.05.2005 року в 9 год. 00 хв. почалась пожежа в наслідок горіння аварійно скинутої нафти на рельєф з цеху ППН на прилеглу територію балки та струмка, під час якої згоріло 6 м.куб. або 5,04 тонни нафти. Витік нафтової суміші стався внаслідок корозійного руйнування фланцевої заглушки надійного технологічного трубопроводу від діючої технологічної схеми цеху підготовки та перекачки нафти. Внаслідок витоку нафтової суміші в навколишнє природне середовище відбулося забруднення землі, зокрема:

–          ділянка № 1 на території цеху ППН в межах населеного пункту с. Яворів: забруднення нафтовою сумішшю землі площею 42 м.кв., яка відноситься до виробничої групи грунтів 212Д - землі промисловості;

–          ділянка № 2 на території земель сільської ради в межах  населеного пункту Яворів: забруднення нафтовою сумішшю землі площею 1362 м.кв., яка відноситься до виробничої групи грунтів 212Д - заболочене пасовище. Крім цього, як вбачається з Акту перевірки, під час обстеження території балки виявлено пошкодження вогнем до ступеня припинення росту 84 дерева, які віднесені згідно ст. 36 Лісового кодексу України до лісів першої групи як водоохоронні ліси. Шкода згідно із розрахунком  на підставі постанови КМУ від 05.12.1996 року № 1464 становить 17219,30 грн. (додаток № 1 до Акту). Шкода від забруднення земель відповідно “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”,  затвердженої  наказом Мінекобезпеки України від 27.10.1997 року № 171, становить 1210,59 грн. (додаток № 2 до акту).

За наведеного, є безпідставними доводи апелянта про те, що позивачем не доведено факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу через горіння аварійно скинутої нафти на рельєф з цеху ППН на прилеглу територію балки та струмка та забрудення даною нафтою прилеглої земельної ділянки, оскільки, даний факт стверджується належним доказом –актом перевірки від 11.05.2005 року з відповідними додатками, який з зауваженнями підписаний представником відповідача.

Крім цього, виходячи з вищенаведеного, також не заслуговує на увагу посилання апелянта про відсутність в матеріалах справи протоколу про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища в підтвердження факту забрудення навколишнього природного середовища, як цього вимагає п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення  природоохоронного законодавства, затвердженої наказом № 171 від 27.10.1997 року (надалі –Методика), оскільки таке твердження не відповідає даній Методиці. Зокрема, наведеним вище положенням Методики факт забруднення земель оформляється протоколом про порушення законодавства з охорони  навколишнього природного середовища та актом. Такий акт, як встановлено вище, був складений відповідними посадовими особами позивача. Щодо зазначеного протоколу, то він складається щодо посадових осіб відповідного суб‘єкта господарювання в разі притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення законодавства з охорони  навколишнього природного середовища.

Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для нарахування збитків по таксах першої групи лісів, оскільки дане твердження не відповідає положенням ст.ст. 22, 55, 60 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 36 Лісового кодексу України, постанові КМ України від 05.12.1996 року № 1464.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання  позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в  результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 66 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державні органи по нагляду за безпечним  веденням робіт у промисловості і атомній енергетиці разом із   спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього  природного  середовища  і  використання   природних ресурсів систематично проводять перевірки стану  екологічно небезпечних об'єктів та виконання відповідних заходів і вимог щодо їх безпечної експлуатації. У  разі  аварії,  що  спричинила  забруднення навколишнього природного середовища,  підприємства, установи,    організації зобов'язані  негайно  приступити  до  ліквідації  її наслідків. Одночасно  посадові  особи  або  власники  підприємств,  керівники установ і організацій зобов'язані повідомляти про аварію і заходи,вжиті для ліквідації її наслідків, виконавчому  комітету  місцевої Ради,   органам   охорони  здоров'я,  спеціально уповноваженим державним органам управління  в  галузі охорони навколишнього природного  середовища  і  використання природних   ресурсів   та населенню.     

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особливості застосування цивільної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Як вбачається судом, розрахунок шкоди, заподіяної пошкодженням груп дерев до ступеня припинення росту на території Яворівської сільської ради  проведено на підставі постанови КМУ від 05.12.1996 року № 1464, Розмір шкоди складає 17219,30 грн.

Розмір шкоди від забруднення земель проведено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 27.10.1997 року № 171, і становить 1210,59 грн.

Щодо заперечень скаржника про те, що позивачем безпідставно проведено нарахування збитків відповідно до даної Методики, оскільки ним не було встановлено чи дана шкода фактично заподіяна, тобто в складі земель виявлено кількісні та якісні зміни, що стались в результаті витоку нафти, так як позивачем не відбирались проби грунту, на підставі яких можна було би зробити дані висновки, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються актом перевірки від 11.05.2005 року, з якого видно, що зазначені проби в місцях забруднення земель були взяті відповідним працівником відділу аналітичного контролю. Доказів в спростування зазначеного, відповідачем суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи скарника про те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем вже виставлялись відповідачу претензії про оплату зподіяної шкоди в зв‘язку з вигорянням нафти об‘ємом 6 м.куб., які визнані відповідачем та оплачені, оскільки, як вбачається судом з даних претензій, вони виставлялись відповідачу про відшкодування шкоди, заподіяної державі в наслідок понаднормативних викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та за нераціональне використання водних ресурсів (забруднення струмка), а не за забруднення земель.

Крім цього, матеріалами справи, оціненими апеляційним судом в сукупності в порядку ст. 43 ГПК України, стверджується наявність причинового зв‘язку між діями відповідача, які полягали у аварійному скиданні нафти на прилеглу територію та її загорянні, та шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу.

В роз‘ясненнях від 27.06.2001 року № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов‘язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” (п. 1.6) Вищий господарський суд України зазначає, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Однак, Відповідач доказів відсутності свої вини, як вбачається з матеріалів справи, суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, та докази в їх підтвердження, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду першої інстанції про те, що наявні всі необхідні елементи для відшкодування ВАТ “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз” шкоди в розмірі 18429,89 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу через порушення природоохоронного законодавства.

Отже, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року у справі № 18/107 відповідає чинному законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи і підстав для його скасування немає.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на апелянта.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1.          В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинанафтогаз” відмовити.

2.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року у справі № 18/107 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий- суддя                          Городечна М.І.

Судді                                      Юркевич М.В.

                                          Кузь В.Л.